Свт. Льва, папи Римського (461). Свт. Агапіта спов., єп. Синадського (IV). Свт. Флавіана спов., патр. Царгородського (449–450). Прп. Косми Яхромського (1492). Прп. Володимира Терентьєва спов.(1933).
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: 2 Тим. 3:1-9 (зач. 295). Єв.: Лк. 20:45-21:4 (зач. 103).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Хто такі ті, що «мають вигляд благочестя, сили ж його відреклися» (2 Тим. 3:5)? І хто такі інші, «що завжди вчаться і ніколи не можуть дійти до пізнання істини»? Перші – це ті, хто виконує усі зовнішні порядки, у яких виражається благочестиве життя; але не мають стільки міцної волі, щоб і внутрішні свої настрої тримати так, як вимагає справжнє благочестя. Ідуть у храм охоче і там стоять охоче. Але не роблять зусилля, щоб і розумом своїм стояти перед Богом неухильно і благоговійно припадати до Нього, а помолившись трохи, випускають кермо розуму, і він ширяє, оббігаючи весь світ. І виходить, що тоді як за зовнішнім станом вони в храмі, за внутрішнім станом їх немає там: залишився у них один образ благочестя, а сили його немає.
Так і про все інше розумій. Другі – це ті, які, вступивши в область віри, тільки й роблять, що винаходять питання: що те, що це, чому так, чому так. Люди, які страждають на порожню допитливість. За істиною не біжать, а лиш би питати і питати. І знайшовши розв’язання питання, недовго зупиняються у ньому, а незабаром відчувають потребу шукати інше рішення. І так кружляють день і ніч, питаючи і питаючи, і ніколи цілком не задовольняючись допитаним. Інший за задоволеннями ганяється, а вони за задоволенням допитливості своєї.
