Налаштувавшись внутрішньо, стань перед іконами, перехрестись, поклонись і починай молитву.
Читай не швидко, проникай у кожне слово, думку всякого слова доведи до серця, супроводжуючи це поклонами і хресним знаменням. У цьому всі справи приємні для Бога.
– Проникай у кожне слово і думку всякого слова доведи до свого серця, тобто: розумій, що читаєш, а зрозуміле відчувай серцем.
Читаєш «очисти мене від всякої скверни», то відчуй скверну свою, забажай чистоти і з повною надією проси її у Господа. Читаєш: «нехай буде воля Твоя», – і у серці своєму будь готовий спокійно зустріти все, що Господь пошле тобі. Читаєш: «і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – і у душі своїй пробач усім все, і таким чином проси собі прощення в Бога. Якщо так діятимеш на кожен стих молитви твоєї, то в тебе буде належна молитва.
Щоб успішніше звершувати свою молитву саме таким чином, ось що потрібно тобі:
- Перше, май собі молитовне правило – невелике, щоб при своїх буденних справах ти міг виконувати його, не поспішаючи;
- Друге, у вільний час вчитуйся в молитви твого правила, зрозумій кожне слово молитви та відчуй його, щоб наперед знати, що при якому слові повинно бути у тебе на душі та в серці, щоб під час молитви легко було тобі розуміти та відчувати.
- Третє, якщо твоя думка під час молитви буде відволікатися на інші предмети, приклади усіх зусиль, щоб зберегти увагу та повернути думку свою до молитви; знову відбігає, знову поверни. Повторюй читання до тих пір, поки кожне слово молитви не прочитаєш із повним його розумінням. Цим приборкаєш думку свою від розсіяності у молитві.
- Четверте, якщо якесь слово молитви сильно западе тобі у душу, зупинись на ньому та не читай далі, побудь на цьому місці з увагою, накорми ним душу свою, чи тими помислами, які воно буде породжувати. Не руйнуй цього стану, допоки воно саме не пройде. Це знак того, що дух молитви починає проникати в тебе, а стан цей – найбільш надійний засіб до виховання та укріплення у нас молитовного духу .
Святитель Феофан
