-0.6 C
Lutsk
Понеділок, 28 Листопад, 2022
Всі новини Основи православ'я Публікації

Заповіді Божі: для чого вони встановлені

Часто маловоцерковлені люди вважають, що Заповіді Божі, це обмеження, які не дають людині повноцінно насолоджуватися життям.

Втім, чи це дійсно так? Чи потрібно Богу, Котрий створив нас вільними, обмежувати нас в чомусь? Для чого ж насправді Господь дав Заповіді людині?

Якщо повернутися назад, до того часу, коли Господь створив людину, то з Книги Буття ми дізнаємося, що Він дав їй все для повноцінного життя на землі. Він поселив перших людей в Едемському саду і дав їм таку владу, якою не володіє ніхто з живих істот на Землі. Він заклав в душі людини внутрішній закон – совість. Вона призвана допомагати людині розрізняти добро та зло. І це одна з головних особливостей людини, яка відрізняє її від тваринного світу. Однак Господь разом зі всіма благами дає людині Заповідь: не вкушати з дерева пізнання добра та зла.

Чи відрізнялось це дерево від інших дерев у Раю?

Як ми читаємо у Святому Писанні, зовнішньо воно було таким же як і інші дерева в Райському саду. Однак Адам і Єва, спокусившись на слова змія, вкусили плід з нього і тим самим переступили заповідь Творця.

Порушення першими людьми заповіді Божої внесло розлад не тільки у спілкування з Богом, але і між собою. Адам замість того, щоб покаятися перед Господом, став звинувачувати Його та свою жінку у скоєному гріху. Єва – змія…

Перший гріх безповоротно пошкодив людську природу. Людина, внаслідок гріха, перестала чітко чути голос своєї совісті, а тому частково втратила здатність розрізняти добро та зло.

Господь як люблячий Отець, щоб зберегти людину від змертвіння душі, подає їй заповіді.

Що таке заповіді та скільки їх існує?

Заповіді Божі – це зовнішній закон, даний Богом в доповнення внутрішньому орієнтиру людині – совісті. Вони служать вказівниками на шляху до спасіння.

Перші з них – Десять Заповідей (Декалог) – Бог дав єврейському народу через пророка Мойсея на горі Синай, коли він повертався з Єгипту в землю Ханаанську. Особливий авторитет Декалогу в біблійному оповіданні підкреслюється тим, що вони записані Самим Богом на двох «скрижалях кам’яних». Ці заповіді детально описані в книгах Старого Заповіту: Вихід (20: 2-17) і Второзаконня (5: 6-21).

Які заповіді Господь дав на горі Синай?

Господь на горі Синай дав єврейському народу наступні заповіді:

  1. Я є Господь Бог твій, і немає інших богів, крім Мене.
  2. Не сотвори собі кумира і всякої подоби; Не вклоняйся їм і не служи їм.
  3. Не поминай імені Господа Бога твого всує.
  4. Пам’ятай день суботній, щоб святити його; шість днів працюй і роби всю працю свою, а сьомий – субота – є день відпочинку, який присвяти Господу Богу твоєму.
  5. Шануй батька твого і матір, щоб продовжились дні твої на землі.
  6. Не убий.
  7. Не чини перелюбу.
  8. Не вкради.
  9. Не свідчи неправдиво на ближнього твого.
  10. Не бажай нічого чужого.

Якщо вдуматися в зміст цих заповідей, то усвідомимо, що перші чотири заповіді містять в собі обов’язки любові до Бога, останні шість – обов’язки любові до ближнього, тобто до всіх людей.

Пройшли тисячі років і люди на ставали кращими, хоч багато із них виконували старозавітні Заповіді, що дав Господь Мойсею на горі Синай. Для того, щоб спасти людство від гріха та смерті, Небесний Отець посилає на землю Свого Сина Єдинородного – Господа нашого Ісуса Христа.

В доповнення 10-ти старозавітних заповідей Христос у Нагірній проповіді дає 9 заповідей блаженств (Мф 5: 2-12). У них Господь окреслює зразок життя, властивий Його послідовникам – християнам. Не скасовуючи того, що пропонувалося Старим Заповітом, Спаситель розширив та підніс сенс стародавніх заповідей, вселяючи людям прагнення до досконалості і показуючи шлях до цієї досконалості.

Які заповіді Господь дав в Нагірній проповіді?

Заповіді, які Христос дав своїм учням в Нагірній проповіді, а через них і нам, називаються Заповідями Блаженств. У них окреслені ті якості, набуваючи яких, людина стає причетною до вічного блаженного життя. Що ж це за заповіді?

  1. Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.
  2. Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
  3. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
  4. Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться.
  5. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
  6. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
  7. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
  8. Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
  9. Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи – Мене ради. Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах (Мф. 5:3-12).

Із Заповідей Блаженств, слідує, що людина повинна очиститися від пристрастей, очистити своє серце від всіх злих помислів, що живуть в ній, стяжати смиренний дух, щоб стати гідною споглядати Бога.

Святі отці про Заповіді Блаженств

Митрополит Иєрофей (Влахос), міркуючи про заповіді, які Господь сказав учням в Нагірній проповіді, роз’яснює: «Заповіді Блаженства показують духовну стежку людині, шлях обоження, шлях, який веде до зцілення. Свідомість своєї духовної убогості, тобто усвідомлення пристрастей, що вселилися в серце, приводить людину до покаяння і блаженної скорботи. У міру глибини цієї скорботи в її душу приходить Божественна втіха. Саме на цьому шляху людина знаходить смиренність і внутрішній спокій.

Живучи в духовному смиренні, вона ще сильніше прагне Божого виправдання і прагне до дотримання заповідей Божих в своєму повсякденному житті. Зберігаючи заповіді Божі, вона сподобляється пізнання милості Божої і ще більше очищає своє серце. В очищенні душі і полягає призначення заповідей. Коли душа очищується від пристрастей, людина досягає споглядання Бога».

«Часто кажуть: для того, щоб бути християнином, треба виконувати заповіді Христові. Звичайно. Проте заповіді Христові – не накази, які Він нам дає: мовляв, треба прожити так і так, а якщо не проживеш таким чином, то будеш за це покараний…

Ні, заповіді Христові – це Його спроба нам образно показати, якими ми могли б бути, якщо б захотіли бути справжньою, гідною людиною. Тому заповідь Христова – це не наказ, а одкровення перед нашими очима про те, якими ми покликані бути, можемо бути і повинні бути» – пише Сурожський проповідник митрополит Антоній.

Як співвідносяться старозавітні заповіді з новозавітними?

Старозавітний Закон є закон суворої правди, а новозавітний – є закон Божественної любові і благодаті. Вони не суперечать, але взаємно доповнюють один одного. Десять заповідей дані були старозавітним племенам, щоб диких і грубих людей утримувати від зла. Заповіді блаженства дані християнам, щоб показати, які душевні якості вони повинні мати, щоб досягнути святості. Святість же народжується близькістю до Бога.

Зміст всіх заповідей як Старого, так і Нового Завіту можна викласти в двох заповідях любові, даних Христом: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею своєю, і всім розумом своїм. А друга подібна їй – полюби ближнього свого, як самого себе. Іншої, більшої цих, заповіді немає» (Мф.22: 37-40, Мк.12: 29-31). І ще нам Господь дав вірне керівництво, як слід поводитися у своєму житті: «Як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними, бо в цьому Закон і Пророки» (Мф.7: 12).

Насправді дотримуватися всіх заповідей Божих не так вже й важко, але і не легко – потрібно просто любити. Христос сказав: «…хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю створимо в ньому. Хто не любить Мене не виконує слів Моїх» (Ін. 14: 23-24).

Чи справді Заповіді Божі – це обмеження?

Бог призиває нас виконувати заповіді не тому, що Йому «просто так хочеться». Господь таким чином оберігає нас від того, що може зашкодити нашій душі та бажає, щоб всі ми були щасливими тут, на землі, і в майбутньому віці – Царстві Небесному.

Заповіді Божі – це умови нормального, повноцінного, здорового й щасливого життя для кожної людини. І якщо людина ці заповіді порушує, то вона шкодить, насамперед, собі, калічить власне життя і життя своїх близьких.

Господь, бажаючи захистити нас, дав нам дороговкази на шляху до спасіння – Свої заповіді. Саме вони допомагають нам розрізняти, що є добро, а що зло. І ми, як вільні особистості, вправі самі обирати яким шляхом йти. Однак Господь в Своїх заповідях попереджає, що шлях гріха неминуче приведе до смерті.

Отже, дорогі брати та сестри, пам’ятаймо, що заповіді Божі це не обмеження, а благодатна огорожа від гріха.

Джерело 

Вас може зацікавити

24 серпня 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний

У Волинській єпархії звершили чин відспівування двох загиблих воїнів

Редактор Головний

29 вересня 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний