Цього року виповнилося 225 років з часу заснування Волинської духовної семінарії. За свою історію ця духовна школа підготувала і випустила цілу плеяду пастирів та науковців, які присвятили своє життя служінню Богу, Православній Церкві та своєму народу.
І тому творче вивчення історії Української, загалом, Вселенської Православної Церкви, частиною якою є й історія Православ’я на Волині та історія волинської духовної школи є одним із пріоритетів наукової роботи у ВДС.
І 28 грудня у стінах цього богословського навчального закладу відбулася, з благословення архієпископа Волинського і Луцького Нафанаїла, презентація вже другого випуску «Церковно-історичного збірника Волинської духовної семінарії». До нього увійшло майже двадцять наукових публікацій, авторами яких є науковці не лише України, але й Польщі та Росії.
Відповідальними редакторами збірки є проректор ВДС з наукової роботи протоієрей Олександр Федчук та проректор ВДС з навчальної роботи архімандрит Феофан (Кирилюк), роботи яких також увійшли до збірки.
Як зауважив проректор ВДС з наукової роботи протоієрей Олександр Федчук, якщо раніше церковно-історичні збірки у ВДС видавалися як матеріали науково-практичних конференцій, то обидва випуски «Церковно-історичного збірника Волинської духовної семінарії» являють собою збірку статей та публікацій історичних джерел.
Серед авторів даної збірки – доволі відомі вчені, зокрема, православний церковний історик з Польської Православної Церкви професор Білостоцького університету Антоній Миронович. Для даної збірки цей науковець підготував історичну статтю «Ставлення Сигизмунда Августа до Православної Церкви у світлі правових актів».
Доволі цікавою й актуальною є стаття доктора історичних наук ПСТГУ Андрія Кострюкова «Між Москвою і Фанаром. Руський Західноєвропейський екзархат в 1960-1980 рр.» А професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Київ) Дмитро Вєдєнєєв та історик-любитель В’ячеслав Вєдєнєєв підготували матеріал-розслідування “Обставини загибелі єпископа Теодора Ромжі: медичний та кримінологічний аспекти».
Про єпископа Теодора Ромжу з Закарпаття відомо, що цей уніатський ієрарх у 40-ві рр. минулого століття був активним учасником руху за воз’єднання греко-католиків Закарпаття з Православною Церквою і загинув при доволі загадкових обставинах.
Оскільки цей церковно-історичний збірник приурочений до 225-ї річниці ВДС, то, звісно, до нього увійшли і матеріали з історії цієї духовної школи. Так, проректор ВДС з наукової роботи протоієрей Олександр Федчук присвятив свою статтю «До питання перебування в Кременці Холмської духовної семінарії (1918-1921 роки» доволі цікавому і малодослідженому періоду історії ВДС – перенесенню осередку цієї духовної школи з Житомира, захопленого більшовиками до Кременця, де, через лихоліття Першої Світової війни опинилася врешті і Холмська духовна семінарія. Цікавим фактом є те, що певний період ці дві духовні школи у Кременці в 1918-1921 рр. діяли паралельно, після чого відбулося фактичне злиття Холмської духовної школи із Волинською духовною семінарією.
Підготував отець Олександр й публікацію історичного джерела – «Неоунійний рух на Волині в середині 1920-х років (за рапортами священника Гавриїла Коробчука).
Своєю чергою, проректор ВДС з навчальної роботи архімандрит Феофан (Кирилюк) приділив увагу такій темі як місіонерство. «Місіонерські з’їзди і курси Волинської єпархії на початку ХХ століття”, – таку назву має його стаття, з якої можна багато дізнатися про обставини навернення до Православ’я тих чехів, які на межі ХІХ-ХХ стт. оселилися на Волині, а також про захист Православ’я в царині протидії поширенню серед волинян лжевчення штундистів.
А неодмінний і багаторічний учасник науково-практичних конференцій, організованих ВДС та любитель церковної історії Генадій Гулько віднайшов та опублікував унікальний історичний матеріал – «Опис моєї подорожі та служіння, починаючи з 1859 р. по 1 серпня 1874 р.», що являє собою спогади ігумена Почаївської лаври Антонія. Життя і служіння цього священнослужителя є доволі цікавим, зокрема, свого часу він ніс служіння у православній місії в Ірані, де навіть вивчив місцеву мову фарсі. Своє життя цей церковний діяч завершив як раз на теренах історичної Волині в якості намісника Свято-Успенської Почаївської лаври (1887 – поч. 90-х рр. ХІХ ст.), а до того він був і намісником також волинського Загорівського Різдво-Богородичного монастиря. До слова, життя і діяльність ігумена Антонія (прізвища його на жаль не зберегла історія) ще чекає на ретельне дослідження.
Як зауважив, підсумовуючи презентацію збірки, ректор ВДС архімандрит Євменій (Михалевський), вивчення церковної історії є доволі важливим елементом у богословському житті сучасної Православної Церкви.
«Історія нашої Церкви, нашого рідного краю є дуже важливою. І хочеться, щоби ви, дорогі студенти цікавилися цими речами, і ті з вас, хто має відповідний талант і хист до церковної історії, повинні його розвивати», – наголосив отець Євменій.
Він також подякував усім тим, хто долучився до укладання збірника та побажав Божого благословення на подальшу наукову працю.
Костянтин Олексюк
