Хрест став знаряддям, на якому Господь переміг диявола, його зображення має для людини велику силу – це знаряддя, за допомогою якого захищаємо себе від диявольських навіювань.
Про це сказав вчений секретар Київської духовної академії архімандрит Митрофан (Божко).
«Свята, в які ми особливо вшановуємо Хрест Господній, були встановлені і збереглися саме тому, що Хрест є для всіх християн величезною святинею. Те, що на ньому був розіп’ятий Господь наш Іісус Христос, робить і сам предмет священним, і свято на його честь незабутнім. Адже на Хресті Спаситель здійснив справу спокути людства від гріха, диявола та смерті, і Голгофська жертва Господа є унікальною в людській історії», – сказав отець Митрофан.
Він зазначив, що через те, що Хрест став знаряддям, на якому Господь переміг диявола, його зображення має для людини велику силу – це знаряддя, за допомогою якого захищаємо себе від диявольських навіювань, здійснюючи хресне знамення і носячи хрестик.
«Зображення хреста — це також джерело нашого освячення та благословення, яке використовуємо під час освячення води, при помазанні святим єлеєм людини та предметів. Хрест є символом перемоги», – додав викладач КДАіС.
Далі священник пояснив, як людині нести «особистий хрест».
«Господь буквально взяв на Себе цей хрест, разом із душевними та фізичними стражданнями, заради спокути людей. Тому, наслідуючи Христа, християни покликані робити, як Він терпляче переносити ті випробування, які посилає Господь, або наслідки власних гріхів. Це служить до розуміння, виправлення, духовного зростання», – сказав отець Митрофан.
Викладач КДАіС зазначив, що оскільки наш особистий хрест пов’язаний із Хрестом Христовим, то Господь дає сили на його несення.
«Головне, щоб ми спрямовували свої сили на несення свого хреста, а не на його скидання. Нести свій хрест треба, пам’ятаючи, куди він веде, за ким ми йдемо і хто нам допомагає. Слід також усвідомлювати, що Господь зазнав більше за нас і що кожен наш подих Йому близький і зрозумілий, оскільки Він Сам пройшов через страждання. Ці думки можуть бути джерелом нашої втіхи та заспокоєння, адже Господь з нами у нашій болі. Крім того, страждання, які ми зараз зазнаємо, нас очищають», – пояснив священник.
На завершення він висловив сподівання, що наші нинішні страждання та скорботи будуть увінчані відродженням та злагодою. «Ми молимося про це. Важливо, щоб у своїй болі ми були з Христом. Відчуття Його близькості зміцнює. Коли немає сил переносити біль, можна вилити цей біль Йому. Господь поніс на Собі всі страждання світу і дійшов до них до самого кінця, тому і в наших стражданнях ми не одні – Він поруч, якщо ми Йому дозволимо. А з Ним все можливо», – підсумував архімандрит Митрофан.