На що слід звернути увагу при підготовці до Великого посту, радить архієпископ Іов (Смакоуз).
Час Великого посту – це духовний іспит, під час якого перевіряється кожен християнин на вірність Своєму Спасителю. Це складний шлях до зустрічі з Воскреслим Христом – Сонцем Правди. Це час посиленої духовної боротьби з невидимим «єгипетським фараоном», який не хоче нас просто так відпустити на свободу. Без підготовки досягти благих плодів в пості дуже складно. Тому наша Свята Церква встановила перед Великим постом підготовчі для нашої душі неділі і тижні.
У цей період підготовки до майбутніх подвигів ми повинні правильно налаштувати нашу душу, прокласти на духовній карті рятівний «маршрут» нашого покаянного шляху. Найкраще для нас це зробити дотримуючись тих важливих уроків, які в цей період на богослужіннях пропонує Церква на підставі читань з Біблії і особливих співів.
1-й урок покаяння: молитва, смирення і неосудження
Підготовка до посту і покаяння починається з молитовного крику великої грішниці Марії Єгипетської, яка не змогла увійти в Єрусалимський храм, поки не зрозуміла, хто вона, і не звернулася за допомогою до Богородиці через Її ікону, та не пообіцяла змінити своє гріховне життя. Покаянний піснеспів «Покаяння відкрий мені двері, Життєдавче!» супроводжує нас не тільки в усі підготовчі неділі. Він звучить до 5-ї неділі Великого посту. І Бог відкриває нам «двері» покаяння, допомагає увійти через них у щасливий час утримання і нового «народження».
Першу неділю дано нам для того, щоб уважний християнин сам себе змусив замислитися над тим, чому він не повинен молитися як фарисей, чому гордість зменшує цінність наших подвигів, засудження слабких позбавляє нас Божої благодаті, а смирення дає старт духовного життя в період посту. Митар не бачив нікого, крім себе, усвідомлював свої гріхи, засуджував тільки себе і, як засуджений, потребував Спасителя і просив милості для себе. Висновок, який ми повинні зробити, наступний: всякий хто возвишається, тобто ставить себе на місце Бога, щоб судити інших, – принижений буде (точніше, він сам себе віддаляє від Бога), а принижуючий себе, – піднесеться і наблизиться до Бога! Добрі справи треба робити так, щоб не нас хвалили, а дякували Богові!
2-й урок: цнотливість і послух
Читання Євангелії про блудного сина другої неділі закликає нас до повного покаяння – до покаяння не словами, а справами, всім життям. Христос показує нам, до чого призводять непослух і залишення «Отчого Дому» – Святої Церкви: молодший син своїм гріховним життям сам потрапив в капкан ганебного рабства і життя зі свинями. Господь одночасно попереджає нас, чому ми не повинні відчувати себе в Церкві старшим сином, який з подивом дивиться на те, як молодший брат смиренно, з покаянням повертається до свого батька, а той його радісно зустрічає з широкими обіймами.
136-й псалом (співається на вечірньому богослужінні в цю неділю і дві наступні) говорить про те, що земне життя після гріхопадіння – полон, до якого багато хто звик. Ми – громадяни Неба. Для отримання свободи нам слід рішуче розбивати об камінь віри «немовлят» гріховних помислів. Це легко зробити на самому початку появи гріховних думок, коли вони ще не виросли і не пов’язали нас, подібно тим відступникам, які за гріхи духовного блуду з помилковими і чужими богами були відведені в далекий полон.
Апостольське Послання (1 Кор. 6:12-20), що містить богослов’я тіла, утримання і служіння Богу, говорить про дорогоцінність для Творця кожної людини. Не все, що нам дозволено, корисно. Утримання від надмірностей, у тому числі і в їжі, допомагає нам «прийти в себе», стати справжньою людиною, бути в єдності з Богом. Тіло християнина з моменту Хрещення є храмом Духа Святого, частиною Тіла Христового. І завдання християнина – прославляти Бога тілом і душею, які є Божими. Апостол Павло попереджає, що блудник сам собі ворог і руйнує своє тіло, псує собі життя!
3-й урок: доброзичливість і любов
Євангельське читання третьої неділі – неділі про Страшний суд – говорить про те, як у Бога премудро поєднуються любов і справедливість, як Христос буде судити, милувати і спасати. Небесний Суддя буде засуджувати, нікого не засуджуючи, так як кожна людина пише сама для себе той закон, за яким буде засуджению або виправданою. Цей судовий кодекс пишеться всім нашим життям. Хто не чинить милосердя і любові до іншої людини, той відкидає Спасителя, не хоче Його милості до себе. Євангельські вівці є образ смирення, покірності, а козли – впертості. Головне правило Суду Божого: Бог помилує нас, якщо ми робимо добро. Митрополит Сурожський Антоній у своїй проповіді сказав, що Христос хоче, щоб ми «стали руками і ногами Бога, що роблять добро». Піст – солідарність з жебраками і убогими, позбавленими насущного хліба. Це час любові і посиленого милосердя. Постараємося особливо в дні Великого посту жити і творити добро так, щоб Страшний суд став для нас благословенним, радісним і рятівним!
4-й урок: прощення і плач про гріхи
В останню неділю перед постом Церква вчить нас прощення. Це заклик не тільки визнати себе винним, усвідомити свою провину, не перекладати її на інших людей і обставини. Слово «прости» Христової заповіді «якщо не будете прощати людям…» (Мф. 6:15) означає: зробити знову стосунки з Богом і ближніми «простими», тобто прямими, рівними, такими, якими вони були з самого початку в раю. Адам не усвідомив себе винним у гріху перед Богом і не попросив у Нього вибачення, не пробачив Єву, але на неї і на Самого Бога спробував звалити, перекласти свою провину, адже це Він дав йому таку дружину. Єва ж у свою чергу вказала на змія. І ось за те, що вони, як маленькі діти, звинувачували один одного, обставини і навіть Самого Бога, за те, що не покаялися, не попросили у Бога прощення, стали ховатися від Нього, тікати, ховатися від Всевидячого, вони опинилися за воротами раю. Бог відправив Адама за ворота раю, щоб він побачив ту погибель, до якої призводить гріховний непослух і навчився покаяння, стриманості, посту для огорожі душі від гріхів і спокус; щоб навчився оплакувати гріхи, так як сльози, як вода, омиває душу від гріховного бруду. Іншими словами, вигнання з раю було і з педагогічною метою, в чомусь схоже на те, як дитину з батьківського дому, відправляють в школу.
Нехай Христос допоможе усім нам гідно підготуватися до Великого посту, щоб очиститися каяттям, омитися сльозами каяття, перемогти диявола – головного ворога нашого спасіння, звільнитися від пристрастей, знову народитися духовно в Таїнстві Сповіді, насититися Манною Небесною в Таїнстві Євхаристії і з радістю досягти духовної нової Землі Обітованої – блаженного безсмертя і духовної радості в світле свято новозавітньої Пасхи!
