13.9 C
Lutsk
Середа, 30 Вересень, 2020
Основи православ'я

Велика П’ятниця – день ретельного постування, молитви і відвідування Служби Божої

17 квітня (2020) — Страсна П’ятниця, день, в який Господь наш Іісус Христос пройшов через неправедне засудження, приниження, страшні тортури і знущання, Розп’яття та Страждання на Хресті, і, зрештою, через смерть на ньому за кожного з нас.

Події Великої П’ятниці

  1. Взяття Іісуса під варту.
  2. Суд Синедріону.
  3. Христос у Пілата.
  4. Пілат намагається відпустити Іісуса, але народ вимагає страти.
  5. Самогубство Іуди.
  6. Знущання над Іісусом.
  7. Хресна дорога.
  8. Розп’яття на Голгофі.
  9. Смерть на Хресті.
  10. Зняття з Хреста.
  11. Покладення до Гробу.

Зазвичай для вірних це – день ретельного постування, молитви і відвідування Служби Божої, під час якої ввечері відбувається винос Плащаниці. Вона символізує Тіло Спасителя, обноситься навколо Храму та покладається посеред нього – як символ покладання Тіла Іісусова до Гробової печери.

***

У православних богослужбових текстах є такі слова:

«У цей день висить на Древі Той, Хто повісив землю над безоднею. Вінцем від терну вінчається Цар Ангелів. В удавану багряницю вдягається Той, Хто одягає небо хмарами. Прийняв удар по обличчю Той, Хто звільнив Адама в Йордані. Цвяхами було прикуто Жениха Церкви. Списом було простромлено Сина Діви. Покланяємось Стражданням Твоїм, Христе. Покажи нам і славне Твоє Воскресіння…»

Плащаница Страстная пятница

Страждання Спасителя розпочались задовго до самого розп’яття: це – і Молитва в Гефсиманському саду в передчутті смерті, коли краплі поту Христового були як краплі крові; це – і злоба юдеїв під час арешту, коли Господа, схопивши, били та плювали Йому в обличчя; зрештою – це бичування Спасителя на суді у Понтія Пілата, коли римські легіонери як нелюди катували Його Тіло…

Сама ж страта на Хресті була однією з найжорстокіших серед усіх, вигаданих людством…

***

«Отче, прости їм, вони не знають, що коять»— так молився під час Страждань Син Божий.

Біля Хреста Господнього, в невимовному болю знаходилася Божа Мати. Поруч із нею був апостол Іоанн, свідок цих подій.

Страстная пятница

Господь, вказуючи на свого учня, промовив з Хреста до Богородиці: «Жінко, це син Твій…» Таким чином, відбулося всиновлення всього роду людського Пречистій Богородиці. А до Іоанна Господь сказав: «Це мати твоя!» Після чого апостол взяв Божу Мати до себе і турбувався про Неї решту Її земного життя.

***

Коли Син Божий вмирав на Хресті, сталося дивовижне затемнення, згадки про яке збереглися в тогочасних істориків та астрономів.

«Боже Мій, Боже Мій, навіщо залишив Ти Мене? – ці слова Спаситель промовляв на Хресті, відчуваючи жах Богооставленості, яку долав Своєю Хресною смертю. Після третьої години дня, промовивши «Звершилося!», Христос помер.

Як розповідає Євангеліє, тієї миті земля затрусилася, і завіса храму єрусалимського розідралася надвоє, символізуючи припинення ветхого заповіту.

За наказом, щоб переконатися в смерті Іісусовій, воїн простромив списом Його серце, і з рани витекли кров та вода.

Тіло Господа було поховано в печері, вхід до якої, за наполяганням юдейських священиків, був запечатаний, а біля нього виставлено римську варту.

***

Про події, які згадує Церква в ці дні, дивіться дивовижний фільм — «П’яте Євангеліє. Таємниця Туринської плащаниці».

…Як не приймали і не приймають Христа, так не приймають Його святу Плащаницю, що чітко свідчить про страждання та Воскресіння Господа. Одні, побачивши і вивчивши її, приймають віру, а інші вигадують всілякі неправдиві пояснення, тільки щоб виправдати своє неприйняття Христа.

Автори вирішили розповісти про Туринську плащаницю як про найбільшу християнську святиню. Адже Плащаниця — це прямий свідок Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа.

***

Відтворюючі у власному серці події Хресної Жертви Сина Божого за кожного з нас, не забуваймо про благорозумного розбійника – того самого, який, на відміну від інших, усвідомив власну гріховність та зрозумів, що перед ним – насправді Господь і Месія.

Пам’ятаймо, що саме цей розбійник став першою людиною, яка увійшла у Рай, але перед тим цей розбійник щиросердно покаявся та сповідував Христа Богом.

Тож нехай кожен із нас в цей Страшний і Величний день вимовляє в серці його слова: «Пом’яни мене, Господи, у Царствії Твоєму…»

Протодиякон Микола Лисенко

Джерело 

Вас може зацікавити

Бог – це життя світу

Редактор Головний

Архімандрит Андрій (Конанос) – про самовідданість і межі в житті, зокрема в любові

Редактор Головний

Спасти й вберегти: від чого береже Христос

Редактор Головний