Відповідає доцент Київської духовної академії Андрій Музольф.
У Православній Церкві відсутнє навіть саме поняття «не можна причащатися». Таїнство Євхаристії – це найголовніше священнодійство, яке відбувається в Церкві Христовій.
У Євхаристії ми стаємо учасниками Тіла і Крові Господніх і через них долучаємося до життя вічного. Саме тому Літургія, як вид богослужіння, за яким відбувається таїнство Євхаристії, буквально переповнене радісними співами. «Бог стає людиною, щоб людина змогла стати богом» – як же тут не радіти?!
А оскільки час Великого посту – переважно час скорботи і печалі із-за гріхів, то в зв’язку з цим і всі великопісні богослужіння мають покаянний, так би мовити, «сумний» характер.
Під час Великого посту кількість співів скорочується і при цьому вводиться більше читань, особливо – зі Старого Завіту, які являють нам приклади гріхопадінь і каяття. Саме з цієї причини під час Великого посту не звершуються, за винятком великих свят, а також суботніх і недільних днів, повні Літургії.
Але щоб не залишити своїх чад без причастя Святих Таїн, Церква встановила здійснювати по середах і п’ятницях Літургію Передосвячених Дарів – трохи скорочений варіант повної Літургії, під час якої віруючі причащаються Тіла і Крові Христових, освячених раніше, на попередній повній Літургії.
Таким чином, під час Великого посту кожен бажаючий може причаститися в суботній або недільний день, а також в середу або п’ятницю – на Літургії Передосвячених Дарів. В інші ж дні (понеділок, вівторок і четвер – якщо на них не випаде яке-небудь свято) Літургії, за уставом Церкви, не звершуються. Але це не тому, що не можна в ці дні причащатися, а лише тому, що, як вже було сказано раніше, Великий піст – це головним чином час каяття і плачу за гріхами, час, коли ми намагаємося обмежити свою радість, тоді як Причастя – це найбільша радість для православного християнина.
