У п’яту неділю Великого посту Свята Церква прославляє одну з найбільших святих, яка після гріховної молодості 47 років провела у пустелі в подвизі покаяння й досягла святості – преподобну Марію Єгипетську.
Преподобна Марія, жила у середині V на початку VI століття. Її молодість не віщувала нічого доброго. Марії виповнилося лише дванадцять років, коли вона пішла зі свого будинку в місто Олександрію. Будучи вільною від батьківського нагляду, молодою і недосвідченою, Марія захопилася порочним життям. Нікому було зупинити її на шляху до смерті, а спокусників і спокус було чимало. Так 17 років Марія жила в гріхах, поки милостивий Господь не обернув її до покаяння.
Сталося це так. За збігом обставин Марія долучилася до групи паломників, які прямували у Святу Землю. Будучи з паломниками на кораблі, Марія не переставала спокушати людей і грішити. Потрапивши в Єрусалим, вона приєдналася до прочан, які прямували до храму Воскресіння Христового.
Люди широким натовпом входили в храм, а Марія біля входу була зупинена невидимою рукою і ніякими зусиллями не могла увійти в нього. Тут зрозуміла вона, що Господь не допускає її увійти в святе місце через її нечистоту.
Охоплена жахом і почуттям глибокого покаяння, вона стала благати Бога простити гріхи, обіцяючи докорінно виправити своє життя. Побачивши біля входу в храм ікону Божої Матері, Марія стала просити Богоматір заступитися за неї перед Богом. Після цього вона відразу відчула в душі просвітлення і безперешкодно увійшла в храм. Проливши рясні сльози біля гробу Господнього, вона вийшла з храму зовсім іншою людиною.
Марія виконала свою обіцянку змінити своє життя. З Єрусалиму вона пішла в сувору і безлюдну Іорданську пустелю і там майже півстоліття провела в повній самоті, в пості та молитві. Так суворими подвигами Марія Єгипетська зовсім викорінила в собі всі гріховні побажання і створила серце своє чистим храмом Духа Святого.
Старець Зосима, що жив в Іорданському монастирі св. Іоанна Предтечі, Промислом Божим удостоївся зустрітися в пустелі з преподобною Марією, коли та вже була глибокою старицею. Він був вражений її святістю і даром прозорливості. Одного разу він побачив її під час молитви якби піднесеною над землею, а іншим разом – що йде через річку Іордан, як по суші.
Прощаючись із Зосимою, преподобна Марія попросила його через рік знову прийти в пустелю, щоб причастити її. Старець в призначений час повернувся і причастив преподобну Марію Святих Таїн. Потім прийшовши у пустелю ще через рік в надії бачити святу, він уже не застав її в живих. Старець поховав останки св. Марії там у пустелі, в чому йому допоміг лев, який своїми кігтями вирив яму для поховання тіла праведниці. Це було приблизно у 521 році.
Так з великої грішниці преподобна Марія стала, з Божою допомогою, найбільшою святою, що залишила нам такий яскравий приклад покаяння.
Читаючи житіє цієї дивовижної святої можна зробити висновок, що в таїнстві прощення гріха преображається не тільки душа, але й тіло. Грішниця, яка покаялася, отримала від Бога не тільки дар прозорливості, але і ходила по воді.
Преподобна Марія Єгипетська – одна з найбільш великих святих за всю історію християнства. Не багато подвижників удостоєні особливої честі семиденного поминання в покаянний час Великого посту перед Великоднем. І серед них тільки одна жінка – Преподобна Марія. Незвичне її життя, незвичайний і шлях її звернення до Бога, винятковий її духовний подвиг і його плоди. Її житіє на Русі було одним з улюблених домашніх читань, а під час Великого Посту воно ще й цілком прочитувалося в Церкві.
У п’яту неділю Великого посту Церква пропонує, в особі преподобної Марії Єгипетської, зразок істинного покаяння і, для підбадьорення тих, хто духовно трудиться, показує на ній приклад невимовного милосердя Божого до грішників, що каються.
Шоста седмиця присвячена приготуванню постуючих до гідної зустрічі Господа з гілками чеснот та до спомину страстей Господніх.
