Це добре можна розглянути на прикладі стосунків батьків і дітей, адже Господь є нашим Небесним Отцем, і тому відносини людини з Богом подібні відносинам дітей зі своїми батьками.
Ми прекрасно знаємо, що діти завжди є образом своїх батьків, а ось подобою – далеко не завжди. Цей образ містить в собі основні властивості людської природи, який батьки передають своїм дітям: у дитини також дві руки, дві ноги, два вуха, і т.д., а ось подоба батьків дитині з народження не дається – її потрібно придбати в процесі життя й виховання.
Під подобою ми повинні розуміти позитивні особисті якості батьків. Коли дитина стане такою ж доброю, мудрою, великодушною, щедрою й благочестивою, як її батьки, тоді можна говорити, що вона уподібнюється їм, придбала їх подобу. І звичайно, вона повинна до придбання такої позитивної подібності всіляко прагнути.
Подібно цьому і нам необхідно постійно прагнути до придбання подібності нашого Небесного Отця, яка була втрачена прабатьками нашими – Адамом і Євою через гріхопадіння. Адже до цього вони мали і образ, і подобу Божу в собі. Але згодом в них зберігся тільки образ Творця, який сьогодні має кожен з нас. Подоби же все їх потомство, тобто весь людський рід вже не має, але прагнути до нього життєво необхідно. І Сам Господь, бачачи тільки намір людини, ніколи не відмовить у допомозі і всіляко направить її на вірний шлях.
Адже без подібності спілкування з Богом неможливе, і якщо ми не уподібнюємося Господу, то уподібнюємося ворогові роду людського – дияволу. Тому що людина не може стояти в своєму духовному розвитку: вона або рухається вгору – до Бога, або падає вниз – до гріха і смерті.
Найважливіші ознаки подібності ми можемо знайти в Євангелії: це любов до ворогів, чистота серця, смиренність, милосердя і всі інші Христові заповіді. І ті, хто дотримується їх, неодмінно відновлюють втрачену в собі подобу Божу і стають справжніми Божими дітьми, рідними по духу своєму небесному Отцеві. Вони входять в небесну Божу родину, і їх братами й сестрами стають всі, що догодили Богові святі небожителі.
Потрудімося ж над тим, щоб і нам увійти в цю небесну сім’ю, щоб і нам сподобитися їх благодаті, їх спорідненості з Богом, їх неминущої небесної слави.
