У світі сьогодні дуже багато біснування. Диявол розгулявся не на жарт, тому що теперішні люди дали йому багато прав. Люди піддаються страшним бісівським впливам. Якась людина пояснила це дуже правильно. «Раніше, – розповідає, – диявол займався людьми, а зараз він ними не займається. Він виводить їх на (свою) дорогу і навчає: «Ну, ні пуху, ні пера!» А люди повзуть по цій дорозі самі». Це страшно. Подивіться: біси в країні Гадаринській попросили в Христа дозволу ввійти у свиней, тому що свині не давали дияволу влади над собою, і він не мав права ввійти в них без дозволу. Христос дозволив, щоб покарати ізраїльтян, оскільки закон забороняв їм вживати в їжу свинину.
– А дехто, Герондо, каже, що диявола нема.
– Так, мені теж якась людина порадила забрати з французького перекладу книги «Преподобний Арсеній Каппадокійський» ті місця, де говориться про біснуватих. «Європейці, – каже, – цього не зрозуміють. Вони не вірять у те, що диявол існує». Бачиш як: вони все пояснюють психологією. Якби євангельські біснуваті потрапили в руки психіатрів, вони піддали б їх лікуванню електрошоком! Христос позбавив диявола влади робити зло. Він може робити зло, тільки якщо сама людина дасть йому на це право. Не беручи участі в Таїнствах Церкви, людина дає лукавому ці права і стає вразливою для бісівського впливу.
– Геронде, а як ще людина може давати дияволу таку владу?
– Логіка, перечення, впертість, свавілля, непослух, безсоромність – усе це характерні риси диявола. Людина стає вразливою для бісівського впливу настільки, наскільки вона має в собі перелічені вище властивості. Однак, коли душа людини очиститься, у неї вселяється Святий Дух, і людина наповнюється Благодаттю. Якщо людина забруднить себе смертними гріхами, у неї вселяється дух нечистий. Якщо ж гріхи, якими забруднила себе людина, не смертні, то вона є під впливом лукавого духу ззовні.
На жаль, у нашу епоху люди не хочуть відкинути свої пристрасті, власне свавілля. Вони не приймають порад від інших. Після цього починають говорити з безсоромністю і відганяють від себе Благодать Божу. А потім людина – куди не глянь – не може процвітати, тому що вона стала вразливою для бісівських впливів. Людина вже не в собі, тому що ззовні нею керує диявол. Диявол не всередині неї – Боже збав! Але навіть і ззовні він може керувати людиною.
Людина, позбавлена Благодаті, стає гіршою від диявола. Тому що диявол не робить усього сам, але підбурює людей на зло. Наприклад, він не робить злочинів, але намовляє до цього людей. І від цього люди стають біснуватими.
Людині заплатить той господар, на якого вона працює
Люди, які віддалилися від Бога, ніколи не відчують втіхи і мучаться подвійно. Той, хто не вірує в Бога і майбутнє життя, не тільки позбавлений втіхи, але і прирікає себе на вічну муку. Людині заплатить той господар, на якого вона працює. Якщо ти працюєш на чорного господаря, то він зробить твоє життя чорним. Якщо ти грішиш, то з тобою розрахується диявол. Якщо ти плекаєш чесноти, то тобі заплатить Христос. І чим більше працюєш для Христа, тим світлішим і радіснішим стаєш. Але ми говоримо: «Працювати для Христа? Хіба ми збожеволіли?» Як це страшно! Невизнання Жертви Христової заради людини! Христос перетерпів Розп’яття, щоб відкупити нас від гріха, щоб очистився весь людський рід. Що зробив для нас Христос, і що робимо для Нього ми?..
Люди хочуть грішити і мати добренького Бога. Такого Бога, щоб Він нас прощав, а ми продовжували б грішити. Тобто, щоб ми робили все, що хочемо, а Він прощав нас, щоб Він прощав нас безперестанку, а ми дули б у свою дудку. Люди не вірують і від цього постійно грішать. З цього, тобто з невір’я, починається все зло. Люди не вірять в інше життя і тому не рахуються ні з чим. Кривдять і обманюють один одного, кидають своїх дітей… Діється таке, що язик не повертається сказати. Це серйозні гріхи. Такі гріхи, що навіть Святі Отці не передбачили подібного у Священних Канонах. Як сказав Бог про Содом і Гоморру: «Не вірю, невже і справді чиняться такі гріхи? Піду, подивлюся».
Якщо люди не покаються, не повернуться до Бога, то вони втратять вічне життя. Людина повинна допомогти собі відчути найглибший сенс життя. Вона має отямитися, щоб відчути божественну розраду. Завдання в тому, щоб людина духовно зросла, а не просто стримувалася від гріхів.
