-4.3 C
Lutsk
Субота, 9 Грудень, 2023
Всі новини Основи православ'я Публікації

Церква вшановує пам’ять мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

В останній день вересня Православна Церква звершує пам’ять святих, які в житті пройшли через важкий подвиг мучеництва за Христа та повністю втілили зміст власних імен: Віра, Надія, Любов та Софія.

В усі часи батьки-християни намагались виховувати в дітях найважливіші християнські чесноти. Одна благочестива вдова на ім’я Софія, яка жила в Римі в першій половині ІІ століття, навіть вирішила назвати на честь цих чеснот своїх доньок – отже, старшу звали Віра, середню – Надія, а наймолодшу – Любов.

Настав 137 рік – передостанній в житті римського імператора Публія Елія Траяна Адріана, що увійшов в історію як переможець останнього юдейського повстання Бар-Кохби. Саме за його наказом Єрусалим було зрівняно з землею, зорано та засіяно сіллю.

Адріан, впорядковуючи імперію, намагався знищувати все, що, на його думку, могло їй нашкодити. З появою християнства стара язичницька релігія Давнього Риму опинилася під загрозою занепаду – адже дедалі більше людей приймали в серце Христа. На відміну від римських богів Христос учив, що любов до Бога та самопожертва заради ближнього – найважливіші чесноти.

Та найбільш неприйнятним для імператорів було те, що християни називали своїм Небесним Царем – Господа Бога, і з цим римські володарі, які оголошували богами себе, не могли змиритись. Тому періодично спалахували жорстокі переслідування християн, проливалася безвинна кров святих, яка ставала підґрунтям нової Церкви.

Під час одного з таких переслідувань і потрапили на суд до правителя троє дівчат, молодшій з яких, Любові, було всього 7 років, середній Надії – 10, а старшій Вірі – 12. Їх жорстоко катували на очах матері, сподіваючись, що вона буде вмовляти дітей принести язичницьку жертву. Вона ж з останніх духовних сил підтримувала доньок та просила їх зберегти вірність Христу.

Після мученицької смерті дівчат Софії дозволили поховати їхні тіла. Вона залишилася на могилі дочок, молячись Богові, і там на третій день віддала в Його руки свою душу, розділивши з дітьми подвиг та ставши мученицею своїм материнським серцем.

Так три дівчинки і їх мати показали, що для людей, що укріплюються благодаттю Святого Духу, недолік тілесних сил аніскільки не служить перешкодою до прояву сил духу і мужності.

Святі Віро, Надіє, Любове та Софіє, моліть Бога за нас!

***

Вірою у Христа, Надією на Вічне життя і Любов’ю до Бога та ближнього стверджується людська душа. А народжуються ці чесноти через вищу мудрість – в перекладі – Софію. Щоб зберегти їх, треба бути готовим до жертви: іноді — до зречення власного егоїзму, іноді – до пролиття власної крові. І наскільки б це не було важко, пам’ятаймо, що саме віра, надія і любов, закарбовані подвигом та скеровані Мудрістю, здатні відкрити нам ворота Царства Небесного!

Джерело 

Вас може зацікавити

Митр. Антоній (Паканич) розповів про духовний зміст Хрещення Господнього

Редактор Головний

Єпископ Афанасій очолив всенічне бдіння напередодні престольного свята храму на честь вмчм. Димитрія Солунського с. Вишнів

Редактор Головний

Як правильно визначити рамки і межі посту?

Редактор Головний