Господь сказав: глаголы, яже Аз глаголах вам, дух суть и живот суть… Дух есть, иже оживляет (Іоан. 6, 63).
Що означають ці слова Спасителя? Те, що ними Він вказує на благодатну, незвичайну та могутню дію слова Його на серце людське, коли слухають це слово зі смиренням, благоговінням, глибокою увагою та готовністю слідувати йому. Цю істину, на нашу думку, краще всього можна підтвердити прикладами грішників, які лише через таке слухання слова Христового, звернулися до Христа, покинули гріховне життя, з грішників зробилися праведниками та нині блаженствують там – в обителях Отця Небесного. Звернемося ж саме тому для доказу до самої справи.
Два іноки одного разу пішли з пустелі в місто Тарс і на шляху зупинилися на ночліг в одному готелі. Тут зустріли вони одну жінку, велику грішницю, та, побачивши її, зніяковіли та сіли. Потім один з них дістав з дорожньої сумки Євангеліє та почав читати. Грішниця, почувши читання, підійшла до того, хто читав, сіла біля нього та почала уважно слухати. Однак через певний час читач відштовхнув її від себе та сказав: “Що може бути гірше того, грішнице безсоромна, що ти не посоромилася прийти сюди та сісти біля нас?” Але зі своїм докором монах спізнився. Перед ним була вже, як стане видно далі, вже не нерозкаяна велика грішниця, а жінка, яка щиро розкаялася та всім серцем навернулася до Христа, і такою її зробило не щось інше, як, можливо, саме те недовге слухання нею зі смиренням та благоговінням Божественного слова Христа Спасителя!
І вони на докір інока відповідала: “Не гребуй мною, отче, бо я хоч і велика грішниця, але вірую, що мене не відкине Владика Господь Бог всіх, як не відкинув Він і прийшовшу до Нього блудницю”.
“Але ж та від Христа не повернулася у гріх”, – сказав монах. “І я не повернуся до гріха, – відповідала жінка. – А ви мене на покаяння наставте”. Тоді уже обидва іноки сказали: “Наставимо, якщо будеш нас слухати”. Після цього жінка покинула все і пішла за старцями. Вони ж привели її в монастир жіночий і там постригли в іночеський образ. І потім, закінчує передання, жінка та перебувала в покаянні до старості.
Отож, браття, справедливо ми сказали, що слово Христа Спасителя воістину має благодатну, незвичайну та могутню дію на серце людини, коли слухають його зі смиренням, благоговінням, глибокою увагою та будучи готовим слідувати йому; як бачите, справедливо сказали і те, що цю істину краще всього можна довести на прикладах грішників, які саме через таке слухання слова Божого і навернулися до Христа, покинули гріховне життя, з грішників зробилися праведниками та нині мають блаженне життя там, в обителях Отця Небесного.
Але якщо все це так, то для того, щоб і на нас слово Спасителя мало таку ж дію, будемо і ми приступати до читання цього слова з вказаними почуттями та налаштуваннями. Будемо читати або слухати слова Господа з благоговінням; будемо при читанні або слуханні їх наповнювати свою душу щирим смирення та читати або слухати їх з істинним бажанням отримати з них настанови у вірі та спонукання до благочестивого життя та життя у чеснотах.
Будемо, зрештою, з вдячністю Спасителю нашому і приймати їх для свого навчання, виправлення життя та спасіння. Тоді, поза всякими сумнівами, і ми відчуємо благотворну та могутню дію слів Господніх і на наше серце і в нас через них вселиться Дух, Иже оживляет (Іоан. 6, 63). Амінь.
Переклад з рос. Любові Максимчук
