21.8 C
Lutsk
Субота, 25 Травень, 2024
Всі новини Основи православ'я Публікації

Що таке справжнє духовне життя та за яких умов воно розпочинається

Духовне життя – це нове життя людини, яка одного разу зустріла на своєму шляху Христа і впустила Його у своє серце.

Повноцінне духовне життя розпочинається у таїнстві Хрещення. У ньому новохрещений отримує благодатне насіння вічного життя. Однак, чи проросте воно, залежить від людини.

Як же зробити так, щоб насіння дало плід у стократ? Чому життя християнина називається духовним та яка його мета?

Чому життя у Христі називається духовним?

Духовне життя назване так з двох причин.

  • По-перше, тому що воно з’являється і зростає тільки через благодатну дію Святого Духа.
  • По-друге, тому що в ньому бере участь дух людський. Коли відбувається з’єднання Духа Божого і духу людського – народжується духовне життя. Саме життя в ньому подає Дух Божий, а дух людський його сприймає.

Яка мета духовного життя?

Ціль духовного життя людини – уподібнитися по чеснотах Господу, духовно з’єднатися з Ним. Іншими словами метою християнина повинна бути святість.

Як звершується духовне життя?

Духовне життя здійснюється у співпраці Бога та людини. Від людини потрібні зусилля волі в боротьбі з гріхом та набутті чеснот. Від благодатної допомоги Бога приходить сама перемога над гріхом і самі доброчинності.

Духовне життя проходить в Церкві, оскільки в ній – в її таїнствах і богослужіннях – перебуває і подається Божественна благодать. Поза Церквою неможливо жити духовним життям.

Які головні складові духовного життя?

Святі отці всіх віків християнської ери стверджують, що духовне життя має чотири головних складових, у напрямку яких повинен просуватися кожен християнин, інакше всі наші зусилля будуть марні. Ці складові духовного шляху наступні:

  • участь в богослужбовому житті Церкви, в її Таїнствах, а головним чином, Таїнстві Євхаристії;
  • індивідуальна молитва;
  • читання Євангелія і духовної літератури та роздуми над прочитаним;
  • добрі справи.

Великий проповідник й подвижник XX століття отець Олександр Мень порівнював важливість цих складових духовного життя, щоб воно було непохитним, з важливістю ніжок для рівноваги столу. Він говорив: якщо у стола одна ніжка відсутня, то стіл хитається, але ще може так-сяк стояти, але якщо прибрати ще одну або більше ніжок, то стіл неодмінно впаде. Так і в нашому житті, якщо ми забуваємо про одну складову духовного шляху, то наше духовне життя починає гойдатися і кульгати, якщо забуваються й інші, то ми неминуче втрачаємо рівновагу і наше духовне життя руйнується. І навіть якщо ми використовуємо всі 4 складових в нашому житті, але одній з них надаємо меншого значення в порівнянні з іншими, то рівновага порушується.

Як почати духовне життя?

У духовному житті, як і будь-якій іншій справі, можна йти тільки поетапно, від простого до складнішого. Тому починати свій духовний шлях потрібно поступово, відповідно до наших духовних сил.

Християнин, що має бажання жити духовним життям, на самому початковому етапі повинен навчитися щонеділі бути у храмі на богослужінні. Якщо людина не відвідує храм хоча б раз на тиждень, то ні про яке духовне життя взагалі мови бути не може, за винятком особливих обставин, коли це неможливо для людини. Адже де, як не на богослужінні, вона отримає благодать Божу, що буде укріпляти її у духовному житті.

Наступний крок – навчитися читати ранкові й вечірні молитви, читати молитви перед та після прийому їжі. Молитва – це розмова душі з Богом. Це нелегка справа, якій потрібно також вчитися. Читання ранкового та вечірнього правила, допомагає душі налаштуватися на справжню молитву. Якщо ми себе ще до цього не привчили, то наступний крок зробити неможливо.

Далі потрібно вивчити Заповіді Божі, які були дані старозавітному ізраїльському народу за півтори тисячі років до народження Христа, і, відповідно до цих заповідей, виправити своє життя.

Однак, якщо людина виконає старозавітні заповіді, чи можна буде назвати її життя духовним?

Одного разу багатий юнак прийшов до Ісуса і сказав: що ці заповіді зберіг з дитинства. Але на пропозицію Господа виконати одну з вищих заповідей – роздати все майно і стати Його учнем – він відійшов зі смутком.

Тобто виконання християнином старозавітного закону ще недостатньо для справжнього духовного життя. Це буде тільки крок у напрямку до нього.

Наступний етап – дотримання постів. Звичайно ж, якщо людина до цього ніколи не постувала, то починати потрібно поступово. Спочатку навчитися дотримуватися одноденних постів, потім Великого посту, а згодом і дотримуватися всіх інших. Ступінь стримання також потрібно посилювати поступово.

Але й дотримання посту за всіма правилами Церкви – це ще не є справжнє духовне життя.

Щоб життя було по справжньому духовним. потрібно щось більше, щось, що піднесе людину над усім земним та долучить її небесному. Про такий блаженний стан Ісус Христос говорив учням у Нагірній проповіді. Саме тоді Він дав заповіді за допомогою яких людина здатна уподібнитися Богу. Ці заповіді Христові перевершують сили людські. Однак в цьому безсиллі, в цій немочі людській, і звершується сила Божа.

Тому, якщо людина усердна в духовному зростанні, старається виконувати заповіді Христові, намагається стати такою, якою її хотів би бачити Творець, то Господь, споглядаючи на її старанність, починає допомагати. З Його благодатною допомогою християнин поступово звільняється від усього, що тягне його до землі. І тоді для нього починається нове життя у Христі. Ось таке життя і можна назвати справжнім духовним життям.

Джерело

Вас може зацікавити

9 липня 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний

У суботу сирної седмиці Православна Церква вшановує всіх преподобних отців

Редактор Головний

У день Благовіщення архієпископ Нафанаїл звершив ієрейську хіротонію у кафедральному соборі. ФОТО

Редактор Головний