Середа, 7 Грудень, 2022
Всі новини Основи православ'я Публікації

Що таке справжня молитва та як молитися правильно

Досвід спілкування з Богом як з Отцем Небесним лежить в основі християнства. Саме молитва встановлює ці відносини й дозволяє відчути радість присутності Господа у нашому житті.

Але що ж таке справжня молитва людини, що вірить в Бога? Промовляння завчених мантр?

Очевидно, що ні. Молитва – це не медитація, не заклинання, не зовнішній вираз того, про що ми просимо у Бога.

Справжня молитва – це жива розмова душі людини з Господом, в якій приймає участь все єство людське. Це щире прагнення людини спілкуватися зі своїм Творцем, а не відносини, що вибудовуються за принципом «ти – мені, я – тобі».

В молитві ми підносимо розум та серце до Господа і таким чином наближаємо себе до Нього. Як наше тіло не може жити без повітря, так наша душа задихається без спілкування з Джерелом життя – Творцем.

Тому можна сказати, що молитва – це дихання нашого духовного життя.

На які види розділяються молитви?

Молитви бувають приватні й загальні.

Приватна – це молитва, яку людина підносить Богу наодинці або ж зі своїм сімейством. Приватну молитву може здійснювати кожен вірянин за встановленим церковним правилом або відповідно до своїх духовних потреб чи потреб сім’ї.

Загальну молитву звершують у храмі. На ній віряни єдиними вустами та єдиним серцем виславляють Господа. Загальне богослужіння має надзвичайно велику духовну силу. З апостольських часів найголовніша та найважливіша загальна молитва підноситься на Літургії.

Які існують молитви за змістом?

За своїм змістом молитви бувають хвалебними, прохальними, покаянними й подячними.

Хвалебна молитва

На першому місці святі отці ставлять молитву хвалебну. Це та молитва, в якій ми прославляємо Господа за всі Його Божественні досконалості. «Молячись, – повчає святитель Василій Великий, – не відразу приступай до прохання… Почни славослів’ям Того, що все створив».

Прохальна молитва

Славлячи Бога, християнин підносить до Нього і прохальну молитву. Це така молитва, в якій ми висловлюємо перед Богом наші потреби – як тілесні, так, головним чином, і духовні. У Старому Завіті до приношення прохальної молитви закликає Сам Бог Отець (Пс. 49, 15), а в Новому – Бог Син – Господь наш Ісус Христос (Мф. 7, 7; Ін. 16, 23-27). «Хто ніколи не приносить Богу прохань, той мало вірить в Його благодать і силу, або зовсім не вірує», – говорить святитель Філарет (Дроздов).

Покаянна молитва

Просячи у Господа тих чи інших благ, людина не може і не журитися про свої гріхи, які є найголовнішою перешкодою до отримання Божої милості. Звідси отримує свій початок покаянна молитва. Це така молитва, в якій людина, глибоко усвідомлюючи тяжкість своїх гріхів, щиро, зі сльозами та плачем, просить Господа відпустити їх, не карати за них та допомогти їй виправитися.

Святі отці гаряче переконують християнина постійно молитися Богу за прощення своїх гріхів. Святитель Філарет (Дроздов) вважає, що хто не приносить покаянних молитов, той не може належати і до Царства Божого.

Подячна молитва

За виконанням наших прохань як про духовні потреби, так і про тілесні, звичайно, слідує вдячність.

Молитва подяки – це такий духовний настрій, при якому ми вважаємо Бога Джерелом всякого нашого блага і в повноті почуттів падаємо перед Ним в знак своєї синівської вдячності.

Господь дає нам все, тому ми й повинні дякувати Йому за все. Святитель Іоанн Златоуст закликає дякувати за всі блага і великі, і малі. «Дякувати треба Богу не тільки тоді, коли отримуємо те, що просимо, але і коли не отримуємо, тому що неотримання, коли буває з волі Божої, не менш доброчинне, як і отримання».

Які бувають ступені молитви?

Розрізняють три ступені молитви: усну, розумну й сердечну.

Перший ступінь – молитва усна, коли християнин, вимовляючи слова молитви, не може ще впоратися з неуважністю думки.

Другий ступінь – коли розум має вже здатність до зосередженості та цілком вловлює сенс вимовлених молитов. Розумна молитва не обов’язково вимовляється про себе.

Третьою сходинкою є молитва сердечна – коли ми вимовляємо молитву мовою, розуміємо її розумом та відчуваємо серцем.

Як навчитися молитві?

Навчання молитві – це постійна й тяжка робота над собою. Ціль молитви — не сказати якнайбільше слів як у мантрі, яка позбавлена щирих почуттів, а увійти в особливий молитовний стан. Це такий стан духу, розуму, при якому молитва постійно присутня у серці.

Щоб навчитися такій молитві, потрібно вивчати досвід святих отців, які досягли особливого молитовного стану, відвідувати церковні богослужіння та особисто молитися дома.

Для домашньої молитви необхідно придбати православний молитовник. У ньому зібрані молитвослів’я, складені святими отцями, котрі досягли найвищого ступеню молитви. У цій книзі містяться ранкові й вечірні молитви, різні канони, акафісти та молитви на всяку потребу. Християнину, що бажає навчитися молитві, необхідно їх читати.

Навчання молитві подібне до тренувань спортсмена, який постійно докладає неабияких зусиль, щоб стати сильнішим. Схожим чином тренується і християнин, який бажає навчитися молитві. Коли людина примушує себе до постійної, щоденної молитви, тоді, зрештою, набуває й навичок та благодаті, яка зміцнює її у молитовному подвигу.

«Всі перешкоди, що зустрічаються на терені молитви, перемагаються постійністю в молитві», – навчає святитель Ігнатій (Брянчанінов).

За яких умов молитва буде почута?

Головними умовами плідної молитви є смирення й простота.

Згадаймо приклад марнославного фарисея, який молився гордо та егоїстично. І його молитви виявилися марними. Господь, на противагу гордому фарисею, виправдав митаря, який у своїй молитві зі смиренністю просив прощення гріхів. Саме така молитва була почута Богом.

В молитві ми повинні наслідувати Спасителя, адже молитися палко й побожно людина може лише тоді, коли матиме перед очима образ смиренного лагідного життя Христа.

Також молитва має бути простою, оскільки Сам Господь простий і благий за Своєю природою.

Святитель Іоанн Златоуст міркуючи про це пише: «Бог не вимагає від того, хто молиться краси мови та вправного складання слів, але душевної теплоти й старанності. Якщо він в такому розташуванні розкаже перед Ним благоугодне Йому, то відійде від Нього, все отримавши.

Бачиш, яка зручність? У людей буває так, що приступаючи до будь-кого з проханням, потрібно підібрати й особливі слова. А тут нічого такого не потрібно; але май ти тверезий розум, і ніщо не завадить тобі бути біля Бога…Часто не потрібно буває і голосу, бо, якщо і в серці своєму вимовиш Його, як належно, то і в такому випадку Він почує тебе».

Де і коли можна молитися Богу?

Християнин повинен молитися щодня вранці та ввечері, перед споживанням їжі та після, перед початком і після закінчення будь-якої справи. У недільні та святкові дні, а також і в будні, коли вільні від своїх занять, християни збираються для молитви в храмі Божому, де моляться спільно.

Людина може звертатися до Господа у будь-який час та у будь-якому місці найпростішими, що йдуть з глибини серця, словами. Така молитва повинна супроводжувати людину завжди.

Однак молитва – це дар Божий. І цей дар дається тому, хто постійно трудиться для того, щоб його отримати.

Тож будемо ж прагнути, щоб спілкування з Богом стало основою нашого християнського життя та навчатися справжній сердечній молитві, яка б сягала Неба.

За матеріалами православних інтернет-видань

Вас може зацікавити

31 липня 2021 року – календар з повчанням

Редактор Головний

П’ятниця Світлого тижня. Ікони Пресвятої Богородиці «Живоносне джерело»

Редактор Головний

Предстоятель УПЦ розповів, чому смиренні люди щасливі за будь-яких обставин

Редактор Головний