| Cедмиця 3 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
| Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів: Петра, Андрія, брата його, Якова Зеведєєва, Іоанна, брата його, Филипа, Варфоломія, Фоми, Матфея, Якова Алфєєва, Іуди Яковля, або Фадея, Симона Зілота і Матфія. Прп. Петра, царевича Ординського (1290). Прославлення свт. Софронія, єп. Іркутського (1918). Сщмчч. Олексія Введенського, Тимофія Петропавловського пресвітерів, прмч. Никандра (Прусака) (1918); прмч. Феогена (Козирева) (1939); мч. Іоанна Демидова (1944). Знайдення мощей прп. Іларіона Троєкурівського (1999). Баликінської (1711), Горбанівської (1786) і Волинської (ХХ) ікон Божої Матері. |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Нинішнє Євангеліє говорить про те, що той, хто слухає слова Господні і виконує їх, подібний до того, хто будує дім на камені, а той, хто слухає і не виконує, — подібний до того, хто будує дім на піску (Мф. 7:24, 26).
Завчи це кожен і частіше повторюй; істина ж, що в ньому міститься, кожному зрозуміла і ясна наочно. І власного досвіду кожен має під руками в цьому роді безліч. Думки, наприклад, поки ще думаєш про щось, бувають нестійкі й бентежаться; коли ж викладеш їх на папері,
вони отримують зміцніння й нерухомість; починання якесь усе ще буває непевним та міняється в деталях, доки не розпочате, а коли пустиш його в хід, усім додатковим міркуванням кінець.
Так і моральні правила, поки не виконані, вони начебто чужі, поза нами і неміцні, а коли виконуєш їх, вони входять всередину, осідають у серці та закладають там основу характеру — доброго чи злого. “Отже, глядіть, поступайте обережно” (Еф. 5:15)!
Обрав Господь апостолів, “щоб з Ним були, і щоб посилати їх на проповідь, і щоб вони мали владу зцілювати від хвороб і виганяти бісів” (Мк. 3:14-15). І всякий християнин обраний, і обраний на подібні ж справи, а саме: бути з Господом безперервною пам’яттю про Нього і усвідомленням Його всюдиприсутності, проповідуванням і виконанням Його заповідей і готовністю сповідувати віру свою в Нього.
У тому колі, де відбувається таке сповідання, воно буде гучною проповіддю для тих, хто чує. Усякий християнин має владу лікувати недуги, не чужі, а свої, і не тілесні, а душевні, тобто гріхи та гріховні звички; виганяти бісів, відрізуючи злі помисли, які вони вселяють, і погашаючи збудження пристрастей, які вони розпалюють.
Роби так і будеш апостолом, виконавцем того, на що ти обраний Господом, виконавцем свого посланництва. Коли досягнеш успіху спочатку в усьому цьому, тоді, можливо, Господь призначить тобі й особливе посольство — спасати інших, після того, як спасеш себе, і допомагати тим, хто піддасться спокусам, після того, як сам пройдеш усі спокуси, усі проби в добрі та злі. Але твоя справа — над собою трудитися: на це вже ти обраний; інше ж у руках Божих. Той, хто смиряється, буде піднесений (Мф. 23:12, Лк. 14:11).
