Напевно кожна віруюча в Бога людина хоч раз у житті ставила питання щодо правильності своєї віри. Адже у світі, де безліч релігій і течій, кожна з яких представляють свою віру як істинну, сучасній людині легко втратити орієнтири, збитися з правильного шляху, який веде до Бога.
Однак чому серед усіх вірувань світу саме Православ’я є дійсно істинною вірою?
Ми не будемо тут приводити об’єктивні аргументи тієї чи іншої релігії, які б давали нам зрозуміти, що їх недостатньо для того, щоб кожна з них претендувала на істинну, а розглянемо суто Православ’я.
Що таке Православ’я?
Слово Православ’я в перекладі з грецької «ὀρθοδοξία» (ортодоксія) буквально значить «правильне судження», «правильне вчення» або «правильне славлення». Це слово складається з двох частин. Перша частина «ὀρθός» (орто) в перекладі з грецької означає «прямий», «правильний». Друга частина «δόξα» (докса) в перекладі з грецької означає «думка», «знання», «судження», а також «сяйво», «слава». Ці значення взаємно доповнюють один одного, бо правильна думка в релігії передбачає правильне славослів’я Бога, і, як наслідок, причетність до Його слави.
Тому Православ’я — істинне вчення про пізнання Бога, що повідомляється людині благодаттю Святого Духа, яка присутня в Єдиній Святій Соборній і Апостольській Церкві Христовій.
У понятті Православ’я можна виділити три змістові значення, які взаємопов’язані і немислимі один без одного.
По-перше, слово Православ’я має віровчительний зміст. Під Православ’ям треба розуміти чисте, цілісне і неспотворене християнське вчення, явлене в церковних догматах.
Догмати – це незаперечні істини християнського віровчення, дані через Божественне Одкровення та збережені Церквою. Вони є загальнообов’язкові для всіх. У догматичному сенсі Православне вчення протистоїть всім єресям, як спотворенням християнства і відбиває повноту Богопізнання, доступну людському роду.
По-друге, слово Православ’я має церковний або еклезіологічний сенс. Під Православ’ям слід розуміти співтовариство автокефальних християнських помісних Церков, які мають між собою євхаристичне спілкування.
По-третє, слово Православ’я має містичне значення. Це християнський духовний досвід Богопізнання через стяжання Божественної благодаті Святого Духа, що рятує і обожує людину.
Православне віровчення має своїм джерелом містичний досвід і викладається в Церкві Христовій. Православна Церква являє одне догматичне віровчення, засноване на одному містичному досвіді. Православний містичний досвід виражається у віровченні, що зберігається Церквою.
Коли виникло Православ’я?
Православ’я було засноване Господом Ісусом Христом під час Його земного життя.
Поняття Православ’я з’являється у християнських письменників II століття, зокрема, Климента Олександрійського, з появою перших формул вчення Церкви і означає віру всієї Церкви в протилежність до гетеродоксії – розбіжності єретиків.
Саме слово «православ’я» з’явилося у IV столітті, в епоху христологічних (тобто пов’язаних з розумінням особистості Ісуса Христа) суперечок як реакція на появу єресей — неправильних вчень. Критерієм православ’я є постійне зберігання вчення Христа і апостолів у тому вигляді, в якому його викладено у Святому Письмі та Святому Переданні.
З часу відокремлення Західної Церкви від Східної, назва “православна” залишилася за Східною, тоді як Західна Церква засвоїла назву “католицька” або “кафолічна”.
Чому серед всіх релігій світу саме Православ’я є дійсно істинною релігією?
Святий Анастасій Синаїт, один з ранніх отців Церкви, сказав: «Православ’я — це точне уявлення про Бога і творіння». Церква наша тому і називається Православною, бо в повноті й непошкодженні, без спотворень зберегла вчення, сповіщене нам Самим Богом, яке викладено апостолами у Святому Письмі.
В церковну скарбницю також вкладений досвід святих отців і подвижників християнства. Цьому досвіду вже дві тисячі років. Цим шляхом пройшли мільярди людей від Різдва Христового до наших днів. Завдяки цьому ми знаємо, як правильно вірити в Бога, як правильно Його прославляти, як будувати своє життя, щоб бути з Богом тут, на землі, і в майбутньому віці.
Таким чином Православ’я, як говорить святитель Ігнатій Брянчанінов, – це істинне Богопізнання і Богошанування. Це поклоніння Богу Духом і Істиною, прославлення Бога істинним пізнанням Його та поклонінням Йому. Православ’я є і прославляння Богом людини, справжнього служителя Божого, даруванням їй благодаті Всесвятого Духа.
Православне християнство відрізняється від інших християнських конфесій тим, що в Православ’ї Істина, яка була відкрита Христом апостолам, збереглася непошкодженою. В інших християнських конфесіях є елементи істини, але в Православ’ї вся повнота істини.
З історії відомо, що інші віросповідання виникали внаслідок хибних вчень, в яких істина перемішана з помилковими людськими мудруваннями, противними Одкровенню, що є перешкодою на шляху до Бога.
А тому у світі існує тільки одна істинна й рятівна віра — віра православна, оскільки її походження не земне, а божественне, що про інші віросповідання сказати не можна. Про це свідчить історія Церкви, про це свідчать безліч угодників Божих, що просіяли в православній вірі, про це повсякчас свідчить Дух Святий. Дух є слава християн (Ін. 7:39). А де немає Духа, там немає Православ’я.
Тож твердо тримаймося своєї віри православної, яка за словами апостола Павла є стовп і утвердження істини, бо в ній спочиває вічно Дух істини, що безперестанно й голосно свідчить всьому світові про істину її.