Седмиця 5 Великого посту. Похвала Пресвятої Богородиці (Субота Акафіста). | Великий піст. |
Мчч. Хрисанфа та Дарії (283) і з ними мчч. Клавдія трибуна, Іларії, жінки його, Іасона і Мавра, синів їхніх, Діодора пресвітера та Маріана диякона. Мч. Панхарія (близько 302). Прп. Васси Псково-Печерської (близько 1473). Прп. Інокентія Комельського, Вологодського (1521). Прав. Софії, кн. Слуцької (1612). Св. Іоанна Блінова спов. (1933); прмц. Матрони (Алексєєвої) (1938). Прп. Симеона Дайбабського (1941) (Серб.). Прославлення прп. Симеона Псково-Печерського (2003). Ікони Божої Матері, йменованої «Розчулення», Смоленської (1103). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Запитав Господь апостолів, як вони Його розуміють? В особі св. апостола Петра, вони відповідали: “Ти – Христос” (Мк. 8:29). Не раптом дозріло це сповідання, але, дозрівши, осіло в глиб серця і стало початковим його керманичем. Воно було затьмарене смертю Господа, але не похитнулося і, будучи воскрешене ще в більшій силі Воскресінням, рухало апостолів протягом усього їхнього життя на проповідь усьому світові.
Є момент і в кожного віруючого, коли він усіма силами своїми промовляє: “Ти – Христос, Господь мій і Спаситель. Ти спасіння моє, світло моє, сила моя, втіха моя, надія моя і життя вічне”. Тоді відбувається те, від чого він з апостолом гукає: “хто мене розлучить від любові Христової!” (Рим.8:35) – і, подібно до нього, починає гнатися за всім, що до вподоби Христу Господу, доки досягне в міру віку Його.