У православних християн сьогодні настав Великий чи Страсний Четвер.
Цього дня Церква згадує Тайну вечерю Господа Іісуса Христа з Його учнями – апостолами. На Таємній Вечері Спасителем було встановлено головне Таїнство Православної віри – Таїнство Євхаристії, або Причастя.
Без причастя, навчає Свята Церква, немає істинного християнського життя, оскільки в цьому Таїнстві відбувається найповніше, гранично можливе на землі благодатне поєднання людини з Богом.
Таємна вечеря була звершена Христом за день до святкування старозавітної Пасхи. Євреї святкували це свято на згадку про чудовий вихід з Єгипту, де вони перебували в рабстві протягом чотирьохсот років.
Таємна вечеря почалася з омивання. Син Божий, Творець світу звершує обряд, який традиційно робили раби: він омиває апостолам ноги. Учні були вражені діями їхнього Божественного Вчителя. Своїм прикладом Господь показав не тільки любов до учнів, але й навчив їх смиренності, щоб вони не вважали за приниження для себе служити ближньому.
Під час Таємної вечері Господь востаннє передрік апостолам, що Іуда Іскаріотський Його зрадить. Ісус Христос подав Юді шматок хліба, і до зрадника увійшов сатана. Після цього Іуда Іскаріот вийшов з кімнати і подався за юдейськими старійшинами, щоб остаточно виконати свою зраду, привівши їх до Іісуса.
Сьогодні згадується також моління Христа у Гефсиманському саду. Господь, коли учні спали, відчував майбутню чашу страждань і молився Небесному Батькові про виконання Його доброї волі.
Цього дня пізно ввечері до Гефсиманського саду, разом із озброєним натовпом, прийшов Іуда Іскаріот, який зрадницьким поцілунком вказав старійшинам і первосвященикам на Іісуса Христа, Який добровільно прийняв на Себе всю гіркоту страждань та хресної смерті.
– Сутність Великого четверга полягає в спогаді Таємної Вечері, під час якої Христос встановив головне Таїнство Церкви – Євхаристію.
У цей день у православних храмах заготовляють запасні Дари для причащання недужих протягом року, на утрені читаються «12 Євангелій» – дванадцять євангельських уривків про останні дні земного життя Спасителя. А в соборних храмах на архієрейському богослужінні здійснюється обряд обмивання ніг. Саме це і дало другу назви Великому Четверга – «Чистий». Архієрей омиває ноги дванадцяти священикам (або монахам) за прикладом того, як це зробив Іісус Христос апостолам.
В античному світі, та й в сучасному теж, існувало чітке поняття ієрархічного поділу суспільства: підлеглі повинні підкорятися, благоговіти і всіляко прислужувати начальницьким. Господь же показував цим обмиванням не тільки приклад смирення, а й суть начальствування, як служіння, як максимальну турботу і відповідальність за тих людей, які довірені під твоє начало. Згадаймо, як гаряче почав Петро сперечатися з Христом про те, що не повинен Учитель мити ноги учням: «Не митимеш ніг моїх до віку», на що Спаситель заперечив: «це поки важко тобі вмістити (усвідомити), але ти зрозумієш це після».
Купання до світанку в день Великого четверга, що практикується часто в народі, є не що інше як марновірство, що не має безпосереднього відношення до церковного спогаду євангельських подій цього дня. Власне, нічого поганого в цій традиції немає, якщо тільки не надавати їй великого значення – щоб ці водні процедури не заступили нам самого Великого четверга.
У Великий четвер необхідно підготуватися і прийти вранці на Літургію, причаститися. Увечері бажано бути на «страстях» – помолитися ввечері на службі з читанням 12-ти Євангелій.
