У цей день у православних храмах заготовляють запасні Дари для причащання недужих протягом року, на утрені читаються «12 Євангелій» – дванадцять євангельських уривків про останні дні земного життя Спасителя. А в соборних храмах на архієрейському богослужінні здійснюється обряд обмивання ніг. Саме це і дало другу назви Великому Четверга – «Чистий». Архієрей омиває ноги дванадцяти священикам (або монахам) за прикладом того, як це зробив Іісус Христос апостолам.

В античному світі, та й в сучасному теж, існувало чітке поняття ієрархічного поділу суспільства: підлеглі повинні підкорятися, благоговіти і всіляко прислужувати начальницьким. Господь же показував цим обмиванням не тільки приклад смирення, а й суть начальствування, як служіння, як максимальну турботу і відповідальність за тих людей, які довірені під твоє начало. Згадаймо, як гаряче почав Петро сперечатися з Христом про те, що не повинен Учитель мити ноги учням: «Не митимеш ніг моїх до віку», на що Спаситель заперечив: «це поки важко тобі вмістити (усвідомити), але ти зрозумієш це після».

Купання до світанку в день Великого четверга, що практикується часто в народі, є не що інше як марновірство, що не має безпосереднього відношення до церковного спогаду євангельських подій цього дня. Власне, нічого поганого в цій традиції немає, якщо тільки не надавати їй великого значення – щоб ці водні процедури не заступили нам самого Великого четверга.

У Великий четвер необхідно підготуватися і прийти вранці на Літургію, причаститися. Увечері бажано бути на «страстях» – помолитися ввечері на службі з читанням 12-ти Євангелій.

Джерело