13.9 C
Lutsk
Середа, 30 Вересень, 2020
Основи православ'я

8 травня – день пам’яті апостола і євангеліста Марка: що потрібно знати про цей день

Святий апостол і євангеліст Марк, званий також Іоанн-Марк (Діян.12: 12), апостол від 70-ти, племінник апостола Варнави, народився в Єрусалимі. Будинок його матері Марії сусідував із Гефсиманським садом. Як говорить церковне передання, в ніч Хресних страждань Христа він слідував за Ним, загорнувшись у плащ, і втік від воїнів, які хотіли схопити його (Мк.14: 51-52). Після Вознесіння Господнього будинок матері святого Марка став місцем молитовних зборів християн і притулком для декого з апостолів (Діян.12: 12).

Святий Марк був найближчим сподвижником апостолів Петра, Павла і Варнави. Разом із апостолами Павлом та Варнавою святий Марк був у Селевкії, звідти вирушив на острів Кіпр і пройшов його весь зі сходу на захід. У місті Пафе святий Марк був свідком того, як апостол Павло уразив сліпотою волхва Елима (Діян.13: 6-12).

Після місії з апостолом Павлом святий Марк повернувся в Єрусалим, а потім разом із апостолом Петром побував у Римі, звідки, по велінню Кифи, вирушив до Єгипту, де заснував Церкву.

Під час другої благовісницької подорожі апостола Павла святий Марк зустрівся з ним в Антіохії. Звідти він вирушив на проповідь із апостолом Варнавою на Кіпр, а потім знову пішов до Єгипту, де разом із апостолом Петром заснував багато Церков, у тому числі, у Вавилоні. З цього міста апостол Петро направив послання малоазійським християнам, в якому з любов’ю відгукувався про святого Марка, свого духовного сина (1Пет.5: 13).

Коли апостол Павло знаходився в ув’язненні в Римі, апостол Марк був у Ефесі, де кафедру займав святитель Тимофій (пам’ять 4 січня). Разом із ним апостол Марк прибув до Риму. Там він і написав святе Євангеліє (бл. 62-63).

Із Риму святий Марк знову пішов до Єгипту і в Олександрії поклав початок християнському училищу, з якого згодом вийшли такі знамениті отці та вчителі Церкви, як Климент Олександрійський, святитель Діонісій, святитель Григорій Чудотворець та інші. Турбуючись про влаштування церковного богослужіння, святий апостол Марк склав чин Літургії для олександрійських християн.

Потім святий Марк із проповіддю Євангелія відвідав внутрішні області Африки, був у Лівії, Нектополі.

Під час цих подорожей святий Марк отримав наказ від Духа Святого знову йти в Олександрію для проповіді і протидії язичникам. Там він оселився в будинку шевця Ананії, якому зцілив хвору руку. Швець із радістю прийняв святого апостола, з вірою слухав його оповідання про Христа і прийняв Хрещення. Слідом за Ананією хрестилися багато жителів тієї частини міста, де він жив. Це ще більше посилило ненависть язичників, і вони збиралися убити святого Марка. Дізнавшись про це, святий апостол поставив Ананію єпископом, а трьох християн – Малка, Савіна і Кердіна – пресвітерами.

Язичники напали на святого Марка, коли апостол звершував богослужіння. Його побили, волочили вулицями міста і кинули до в’язниці. Там святий Марк удостоївся бачити Господа Ісуса Христа, Який зміцнив його перед стражданнями. Наступного дня розлючений натовп знову поволік святого апостола вулицями міста на судилище, але дорогою святий Марк помер зі словами: «В руки Твої, Господи, віддаю дух мій».

Язичники хотіли спалити тіло святого апостола. Але коли розвели багаття, все померкло, пролунав грім і стався землетрус. Язичники в страху розбіглися, а християни взяли тіло святого апостола і поховали його в кам’яній гробниці. Це було 4 квітня 63 року. Пам’ять його Церква святкує 25 квітня (8 травня за н.с.).

У 310 році над мощами святого апостола Марка була побудована церква. У 820 році, коли в Єгипті встановилася влада арабів-магометан і християнську Церкву тіснили іновірці, мощі святого перенесли до Венеції і поставили в храмі його імені.

У стародавній іконографічній традиції, що присвоїла євангелістам символи, запозичені з видіння святого Іоанна Богослова (Откр.4: 7), святий євангеліст Марк зображується з левом – в ознаменування могутності і царственої гідності Христа (Откр.5: 5). Святий Марк писав своє Євангеліє для християн із язичників, тому він зупиняється переважно на словах і ділах Спасителя, в яких особливо проявляється Його Божественна всемогутність. Багато особливостей його розповіді можна пояснити близькістю його до апостола Петра. Всі стародавні письменники свідчать, що Євангеліє від Марка є коротким записом проповіді та розповідей первоверховного апостола. Однією з центральних богословських тем у Євангелії святого Марка є тема сили Божої, що в немочі людській звершується, бо Господь робить можливим те, що у людей неможливо. При дії Христа (Мк.16: 20) і Духа Святого (Мк.13: 11) учні його йдуть по всьому світу і проповідують Євангеліє всій тварі (Мк.13: 10, 16,15).

За матеріалами порталу «Азбука віри», переклад – ігумен Герман (Кулакевич)

Джерело 

Вас може зацікавити

Чому великомучениця Варвара зображується на іконах з чашею в руці

Редактор Головний

Людину Божу видно і в малому, – митр. Афанасій Лімасольський

Редактор Головний

Як православним ставитися до Нового року?

Редактор Головний