14 серпня зі свята Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього розпочинається Успенський піст .
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує матеріал про піст.
Успенський піст — це підготовка православних християн до двох двунадесятих свят: Преображення Господнього та Успіння Божої Матері. Так звані двунадесяті свята догматично тісно пов’язані з подіями земного життя Господа Іісуса Христа і Пресвятої Богородиці та діляться на Господські (присвячені Господу Іісусу Христу) і Богородичні (присвячені Божій Матері).
ДАТИ УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ
Успенський піст починається рівно через місяць після Петрового посту. Успенський піст — один з найкоротших багатоденних постів у церковному календарі. Він триває всього два тижні, причому починається і закінчується завжди однаково. Дати Успенського посту: з 14 по 27 серпня.
ЩО МОЖНА ЇСТИ В УСПЕНСЬКИЙ ПІСТ
Як говорить церковний Устав, Успенський піст — такий же суворий, як і Великий. Це означає, що з 14 по 27 серпня православні християни утримуються від м’ясних, молочних продуктів і від яєць. 19 серпня, на свято Преображення Господня, дозволяється їсти рибу. 28 серпня, на свято Успіння Божої Матері, якщо він випадає на середу або п’ятницю, можна вживати рибу. У такому випадку розговіння переноситься на наступний день. А ось якщо Успіння випадає на інші дні тижня, то посту немає.
Але багато в чому питання, що можна їсти в Успенський піст, а що не можна, має вирішуватися індивідуально – залежно від стану здоров’я, віку, підготовленості конкретної людини. Окремо варто розглянути пісний раціон дітей.
Доречно нагадати настанову Іоанна Златоуста: «Помиляється той, хто вважає, що піст – лише в утриманні від їжі. Справжній піст – є відступ від злого, приборкання язика, відкладення гніву, приборкання пристрастей, припинення наклепу, брехні, клятвопорушення».
КАЛЕНДАР УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ
Календар по днях складено за суворим монастирським статутом. Миряни зазвичай постять менш суворо (наприклад, без сухоїдіння і т.п.). Монастирський же статут дає уявлення про ступінь суворості того чи іншого посту в церковній традиції.
ІСТОРІЯ УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ
Успенський піст був встановлений у пам’ять про два двунадесяті свята. Перший — Преображення Господнє. Другий — Успіння Божої Матері. А починається цей багатоденний піст зі ще одного свята — Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Фраза «винесення чесних древ» означає буквально «хресний хід».
Церква знає Успенський піст із найперших століть християнства. Ми читаємо згадку про нього в бесіді Льва Великого, що датується 450 роком: «Церковні пости розташовані в році так, що для кожного часу написаний свій особливий закон стриманості. Так для весни весняний піст — в Чотиридесятниці, для літа літній — в П’ятдесятницю, для осені осінній — в сьомому місяці, для зими — зимовий».
Остаточно Успенський піст був встановлений на Константинопольському Соборі у 1166 році.
Про сенс Успенського посту ми можемо прочитати у святого Симеона Солунського (кінець XIV століття — 1429 рік): «Піст у серпні (Успенський) заснований на честь Матері Божого Слова, Яка, довідавшись про Свою кончину, як завжди трудилася і постила за нас, хоча, бувши святою і непорочною, і не мала потреби в пості; так особливо Вона молилася про нас, коли мала намір перейти від тутешнього життя до майбутнього і коли Її блаженна душа мала через Божественного духа з’єднатися з Її сином. А тому і ми повинні поститися й оспівувати Її, наслідуючи житіє Її й пробуджуючи Її тим до молитви за нас. Деякі, втім, кажуть, що цей піст започаткований із нагоди двох свят, тобто Преображення та Успіння. І я також вважаю необхідними спогади обох цих двох свят, одного — як того, що надає нам освячення, а іншого — примирення і клопотання за нас».
За суворістю Успенський піст наближається до Великого.
