ІСТОРІЯ УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ
Успенський піст був встановлений у пам’ять про два двунадесяті свята. Перший — Преображення Господнє. Другий — Успіння Божої Матері. А починається цей багатоденний піст зі ще одного свята — Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Фраза «винесення чесних древ» означає буквально «хресний хід».
Церква знає Успенський піст із найперших століть християнства. Ми читаємо згадку про нього в бесіді Льва Великого, що датується 450 роком: «Церковні пости розташовані в році так, що для кожного часу написаний свій особливий закон стриманості. Так для весни весняний піст — в Чотиридесятниці, для літа літній — в П’ятдесятницю, для осені осінній — в сьомому місяці, для зими — зимовий».
Остаточно Успенський піст був встановлений на Константинопольському Соборі у 1166 році.
Про сенс Успенського посту ми можемо прочитати у святого Симеона Солунського (кінець XIV століття — 1429 рік): «Піст у серпні (Успенський) заснований на честь Матері Божого Слова, Яка, довідавшись про Свою кончину, як завжди трудилася і постила за нас, хоча, бувши святою і непорочною, і не мала потреби в пості; так особливо Вона молилася про нас, коли мала намір перейти від тутешнього життя до майбутнього і коли Її блаженна душа мала через Божественного духа з’єднатися з Її сином. А тому і ми повинні поститися й оспівувати Її, наслідуючи житіє Її й пробуджуючи Її тим до молитви за нас. Деякі, втім, кажуть, що цей піст започаткований із нагоди двох свят, тобто Преображення та Успіння. І я також вважаю необхідними спогади обох цих двох свят, одного — як того, що надає нам освячення, а іншого — примирення і клопотання за нас».
За суворістю Успенський піст наближається до Великого.
Коментар священника
Духівник Київської духовної академії і семінарії архімандрит Маркел (Павук) роз’яснив, чи є обов’язковим витримувати всі аспекти посту в миру.
Усе залежить від міри нашої віри. Комусь важко постувати не те, що два тижні Успенського посту, а навіть у середу і п’ятницю. Строгість посту ще багато залежить від нашого духовного настрою. Коли піст для людини — це страшний тягар, тоді їй можна максимально його послабити. Наприклад, католики строго постують лише один раз на рік, у Страсну п’ятницю.
Якщо людина веде уважне і правильне духовне життя, то з радістю сприймає піст, тому що він дає їй можливість хоча би трохи приборкати злі пристрасті — гнів, хіть, осуд та інше.
Як пояснював язичникам блаженний Августин, коли йому поставили подібне питання — чи варто строго постувати, — борзого молодого коня (він мав тут на увазі плоть) можна приборкати лише уздою і пліткою, тобто постом. Ті люди, які важко працюють, а також хворі люди, або мами, які готуються народити немовля, піст можуть послаблювати, але краще це робити з благословення священника, щоб зовсім духовно не розслабитися, жаліючи себе ненаглядних. Але знаю з власного досвіду: більшість лікарів, які, як кажуть, від Бога, а не лише працюють заради великої зарплатні чи хабаря, навпаки радять постувати, тому що м’ясні і молочні страви здатні значно обтяжувати шлунок, печінку, нирки та інші органи тіла.
Рибні і овочеві продукти набагато легше сприймаються цими органами і відповідно — людина почуває себе значно краще, продовжуються роки її життя.
Як одноголосно стверджують святі отці Церкви, піст — це найкращі ліки як для душі, так і для тіла.