Во Імя Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі брати і сестри!
Сьогодні Матінка Церква зібрала нас, щоб помолитись за наших рідних і близьких померлих. Встановивши особливі суботи, які називаються батьківськими. У ці суботи ми згадуємо навіть тих, за кого немає кому помолитись.
На скільки важлива молитва для померлих, ми бачимо із життя Макарія Великого. Коли святий ішов по пустині, він побачив череп. Святий у нього запитав: «Чий ти череп?» Череп відповів: «Я був старшим над жрецями. Коли ти отче молишся за нас, ми відчуваємо деяке полегшення».
Святий заплакав і спитав: «Чи немає ще більших мук?» На що череп відповів: «Є ще інші, які глибше за нас. Ми не знали Бога, маємо Боже милосердя. А ті, що знали Бога і відвернулись від Нього, ті мають ще більші муки».
Це показує нам, що ми повинні молитись за наших померлих, бо за гробом не має покаяння. Коли ми ще живемо, то можемо покаятись, змінити своє життя, а померлі не можуть цього зробити. Вони потребують нашої допомоги. Матеріально ми не допоможемо, але можемо духовно допомогти. Через молитву ми віддаємо борг любові нашим померлим.
Ми повинні молитись за наших померлих не тільки у ці поминальні дні, а і кожен день. Хоча б коротенькою молитвою: «Упокой, Господи, души усопших раб Твоих, и прости им прегрешения вольная и не вольная, и даруй им Царствие Небесное». Амінь.
Прот. Віталій Першута,
настоятель Свято-Параскевського храму
с. Угриничі
(Любешівський благочинний округ)
