9.6 C
Lutsk
П’ятниця, 29 Березень, 2024
Всі новини Творіння святих отців

Не надійся на свою праведність, не шкодуй про те, що минуло – актуальні повчання прп. Антонія Великого

Прп. Антоній найбільш відомий з перших ченців. Його життєпис, що належить Афанасію Олександрійському, становить духовний шлях Антонія як синтез і зразок суттєвих аспектів чернецтва.

Антоній народився в Єгипті, поблизу Мемфіса, в сім’ї небагатих селян-християн. У віці 18-ти років він зазнав потрясіння, почувши під час церковних читань Євангельський заклик: «Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай майно твоє і роздай бідним … і приходь та йди за Мною» (Мф. 19:21).

Тоді він роздав все своє майно і оселився неподалік від свого села в хатині під керівництвом мудрого старця: життя його протікає в молитві, що живиться читанням Писання, помірної аскези, постом, а також фізичною працею, спрямованою на підтримку бідних. То був майже кіновітський етап його життя. Потім він на самоті віддаляється вглиб єгипетської пустелі, де спочатку ховається в скельній гробниці, а потім замикається в покинутій фортеці.

Настає етап анахорези (відлюдництва), коли Антоній у Христі протистоїть смерті і демонічним силам, які невідступно переслідують в підсвідомості, всієї тієї реальності, місцеперебуванням і символом якої є пустеля. Таким чином, він проходить аж до переживання духовного становлення довгий шлях пізнання смерті – воскресіння, сходження в пекло і Великодня.

Після 20 років він виходить з усамітнення. Весь пронизаний світлом і мирною силою Духа, він присвячує себе служінню в якості духовного батька, володіючи «словом життя» і «силою» (прозорливості, пророцтва, зцілення). Він навіть вирушає до Олександрії, щоб взяти участь у боротьбі з аріанами. Помер Антоній у віці 105 років, з «радісним ликом», 30 січня 356 року.

З висловів преподобного Антонія Великого найбільш відомі такі:

  • Говорив авва (старець, духовний наставник, учитель) Антоній: «Ніхто без спокус не може увійти в Царство Небесне; бо не будь спокус – ніхто не спасеться».
  • Авва Памва запитав авву Антонія: «Що мені робити?» Старець сказав йому: «Не надійся на свою праведність, не шкодуй про те, що минуло, і приборкуй мову та черево».
  • Авва Антоній говорив: «Бачив я одного разу всі сіті ворога, розпростерті по землі, і, зітхнувши, сказав:« Хто ж уникне їх?» Але почув голос, що говорив мені: «Смиренномудрий!»
  • Він ще говорив: «Є люди, які виснажили тіло своє подвижництвом, проте віддалилися від Бога; бо не мали розсудливості».
  • Він же казав: «Від ближнього залежить і життя, і смерть. Бо якщо ми набуваємо брата, то набуваємо Бога; а якщо спокушаємо брата, то грішимо проти Христа».
  • Деякі брати пішли до авви Антонія розповісти йому про видіння, які їм були, і дізнатися від нього, істинні чи то були видіння або від демонів. З ними був осел, але він помер на дорозі. Коли брати прийшли до старця, він, випереджаючи їх, сказав: «Від чого у вас осел помер на дорозі?» Брати запитали його: «Звідки ти це знаєш, авва?» Старець відповів їм: «Демони показали мені». Тоді брати кажуть йому: «Ми про це прийшли запитати тебе. Нам бувають видіння і вони часто збуваються; як би нам не впасти в оману?» Старець прикладом осла показав, що і їх бачення були від демонів.
  • Братія у авви Антонія хвалила одного монаха. Коли цей монах прийшов, Антоній захотів випробувати, і чи перенесе він образи, і, побачивши, що не переносить, сказав йому: «Ти схожий на село, яке спереду красиве, а ззаду розграбовано розбійниками».
  • Один брат сказав авві Антонію: «Помолися про мене». Але старець відповів йому: «Ні я, ні Бог не зглянеться над тобою, якщо ти не будеш дбати сам про себе і молитися Богу».
  • Прийшли одного разу старці до авви Антонія і з ними був авва Йосиф Старець, бажаючи випробувати їх, запропонував їм вислів із Писання і став питати кожного, починаючи з молодшого, що значить цей вислів, кожен говорив по своїм силам, але старець кожному відповідав: «ні, не правильно». Після всіх він говорить до авви Йосифа: «Ти що скажеш про ці вислови?» «Не знаю», – відповів Йосип. Авва Антоній каже: «Авва Йосиф потрапив на шлях, коли сказав: «Не знаю».
  • Прийшли браття до авви Антонія і кажуть йому: «Дай нам настанову, як врятуватися?» Старець відповів їм: «Ви чули Писання? І цього цілком досить для вас». Але вони сказали йому: «Ми і від тебе, батьку, хочемо що-небудь почути». Тоді старець сказав їм: «У Євангеліє сказано:« Хто вдарить тебе в праву щоку твою, підстав йому й другу »(Мф. 5:39). Вони кажуть йому: «Ми не можемо цього зробити». Старець відповів: «Якщо ви не можете підставити іншу, принаймні, перенесіть удар в одну». «І цього не можемо», – кажуть вони. «Якщо і цього не можете, – відповів старець, – хоча б не відповідайте ударом за удар». Братія сказали: «І цього не можемо». Тоді старець сказав своєму учневі: «Приготуй їм трохи кашки; вони хворі, Якщо ви одного не можете, а іншого не хочете, то, що я вам зроблю? Потрібно молитися».
  • Говорив також авва Антоній: «Бог сьогодні не попускає таких спокус, які були колись, бо знає, що нині люди слабкі і не перенесуть їх».
  • Авві Антонію було відкрито в пустелі: в місті, є хтось подібний до тебе, мистецтвом – лікар, який надлишки свої віддає нужденним і щодня співає з ангелами Трисвяте.
  • Авва Антоній говорив: «Прийде час, коли люди будуть божеволіти, і якщо побачать, того, хто не божеволіє, повстануть на нього і будуть говорити: «Ти збожеволів, тому що не подібний нам”.
  • Три батька мали звичай щорічно приходити до блаженного Антонія. Два з них запитували про помисли і про спасіння душі, а третій завжди мовчав, і ні про що не питав. Після довгого часу авва Антоній каже йому: «Ось ти стільки часу ходиш сюди, а ні про що не запитуєш мене». Той відповів йому: «Для мене, отче, досить і дивитися на тебе».
  • Авва Антоній говорив: «Я вже не боюся Бога, але люблю Його, бо «любов проганяє страх» (1 Ів. 4:18).
  • Він же казав: «Покора з утриманням підкорює звірів».
  • Авва Антоній говорив авві Пімену: «Великий подвиг для людини – каяття в гріхах своїх перед Богом і очікування спокус до останнього подиху».
  • Святий авва Антоній, усамітнюючись в пустелі, прийшов одного разу в зневіру і потьмарення від помислів багатьох, і звернувся до Бога: «Господи, рятуватися хочу, і не дають мені помисли. Що сотворю в смуті цій? Як врятуюся? І ось, трохи визирнувши з келії своєї, бачить Антоній чоловіка якогось, обличчем подібного йому самому, як той присяде і рукоділля творить, після встане від трудів своїх і помолиться, і стане на молитву, Був же то ангел Господній, посланий наставити Антонія на шлях безпечний. »і почув авва, як сказав йому ангел:« Це твори, і спасешся. Він же, почувши це, велику мав радість і відвагу; і, живучи, як було йому показано, рятувався.
  • Ото ж авва Антоній, досліджуючи глибину судів Божих, питав так: «Господи, відколи це, що інші вмирають молодими, інші ж досягають великої старості? І чому інші бідують, інші ж багатіють? І як це неправедні багатіють, праведні ж бідують? »І був йому голос почувся із неба:« Антоніє, за собою стеж; це ж суть суди Божі, і не корисно тобі взнати їх.»
  • Прийшов хтось у пустелю пополювати на диких звірів і побачив авву Антонія, якось говорив братії жартівливі промови; і спокусився про те. Але старець, бажаючи пояснити йому, що в якийсь час братії має бути надано і поблажливість, говорить йому: «Поклади стрілу на лук твій і напружуй тятиву. Той зробив по слову його. Старець знову каже: «Ще напружуй!» Той напружує; а старець знову за своє: «Напружуй!» Відповів йому мисливець: «Якщо напружу понад міру, тятива порветься». І тут мовить йому старець: «Так і зі справою Божим. Якщо, спілкуючись із братами, будемо напружувати тятиву  їх, вони скоро зірвуться. Ось і потрібно інколи явити їм трохи поблажливості. І мисливець, отримавши велику користь душевну, віддалився; і брати, підбадьорившись, відійшли в місце своє.
  • Джерело

Вас може зацікавити

Архієпископ Нафанаїл відзначив черговими церковними нагородами кліриків єпархії. ФОТО

Редактор Головний

“Пасхальна радість”: Просвітницький відділ єпархії організував свято для особливих дітей

Редактор Головний

Йому тепер назавжди 22: У Прилісному попрощалися із загиблим захисником України

Редактор Головний