Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Дорогі брати і сестри, сьогодні ми з молитвою проводимо Троїцьку батьківську суботу, в якій поминаємо всіх усопших родичів наших спочилих у Господі.
Отже, для всіх людей, зокрема і для кожного з нас, неминуче настане той день і та хвилина, коли ми маємо покинути цей світ і перейти в майбутнє життя. Що ми можемо взяти з собою в інший світ? Може земну славу, авторитет, високе місце в суспільстві, чи земне багатство, гроші, майно, досить часто нажите тяжкою працею.
Ні, дорогі брати і сестри всього цього ми з собою не візьмем, бо людина голою народжується на цей світ і такою ж його і покине. А от щоб отримати частку в Царстві Небесному, треба жити по Заповідях Божих, церковним життям і творити добрі справи. «Блаженні мертві, які вмирають у Господі; так говорить Дух, вони заспокояться від трудів своїх і діла їх ідуть в слід за ними» ( Откр 14.13.)
Також для спасіння нашої безсмертної душі необхідно і зберігати віру нашу православну. Преподобний Амвросій Оптинський говорить так: «Людина має більше всього берегти свою віру. Поки віра збережена, можна все ще виправити».
Але кожен може поставити собі питання, а що буде з тими (усопшими), хто хоч і номінально зберіг свою православну віру, проте через постійні життєві турботи мало ходив до храму, мало і дома молився, рідко сповідався і приймав Святе Причастя, а також гріхів було більше ніж добрих справ? У такому разі, як вчать Святі Отці, для проходження митарств і наслідування Царства Небесного дуже сильно допомагає молитва живих за усопших.
А ось тут і особливість Троїцької батьківської суботи, яка полягає в тому, що в цю суботу приносимо заупокійні молитви за всіх усопших, в тому числі і за тих, хто преставився без покаяння, тобто в автокатастрофах, на будівництві і від стихій: вогню, води, землетрусу, блискавиці, диких звірів і т.п. (Сюди не беруться до уваги самогубці, за цих Церква благословляє лише творити милостиню і з благословення священника молитися келійно, тобто вдома).
Найкраще це молитовне прохання відображено в молитві що після канону на розлучення душі від тіла «Аще бо и согреши, но не оступи от Тебе и несумненно во Отца и Сына и Святаго Духа, Бога Тя в Троице славимаго, верова, в Единицу в Троице и Троицу во Единстве, православно даже до последняго своего издыхания исповеда».
Отже, підсумовуючи вище сказане, щоб отримати частку в Царстві Небеснім, нам необхідно віру зберігати і ходити в Заповідях Божих, а за усопших молитись як заповідали Святі Отці.
Прот. Григорій Панчук
с. Щурин
(Копачівський благочинний округ)
