Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Прощена неділя. Свята Церква відкриває нам двері для входження у спасительні дні Великого посту, пропонуючи усугубити працю над визволенням своєї душі. Ми будемо обмежувати себе в їжі, насолодах різного типу, розважливих заняттях, будемо посилено читати Святе Письмо та слова настанови Святих людей, виснажливо класти земні та поясні поклони і гаряче молитись, будемо щедро давати милостиню і робити добрі справи, сокрушатися серцем за неправильне життя і слізно возносити покаянні молитви.
І сьогодні у Євангельському читанні, ми почули те, без чого не вийде ніякий подвиг і не буде почута ніяка молитва:, “Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших” (МФ.6.14-15).
Ці слова Христос виголосив незадовго після подання молитви Господньої ,,Отче наш“, щоб більш детально зупинитися і розтлумачити слова цієї молитви: ,,і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим” (МФ.6, 12).
Це слова Божественного Спасителя, вони чисті і непогрішимі, і критиці не підлягають. Навіть по принципу справедливості зрозуміло, що потрібно поступати так, як би ми хотіли, щоб поступали з нами. Ми повинні простити взаємні гріхи друг проти друга, тобто: особисті обіди, неправди і образи нанесені один одному вільно чи не вільно, з наміром чи без нього.
А Господь пропонує нам більш ніж справедливість. Він дарує нам закон любові, де не просто наші взаємні непорозуміння вирішуються на вагах, а де все покривається любов’ю.
Нам дано право прощати гріхи наших ближніх проти нас, навіть береться це за правило.Та прощати всі їхні гріхи в загалом має право лише Бог!
Господом заповідано людям зберігати мир і перебувати в любові. І той, хто противиться цьому- – противиться Богу, противиться істині, і є служителем зла і неправди!
У дні Великого посту спробуйте ще раз переосмислити наше життя, нагадати собі, що все зло на землі – від гріха, якого ми самі впускаємо в наше життя, і що головна мета нашого земної мандрівки – це спасіння нашої душі. І потрібно плакати, як плакав Адам, що втратив ту райську гармонію, яка дарувала людині мир, спокій і повноту щасливого життя.
Сьогодні церква приводить нам на пам’ять подію Знайдений Глави пророка Іоанна Хрестителя, який ревно проповідував істину, і ніщо не змогло заглушити її в його устах: ні темниця, ні повага правителя і навіть смерть. Не випадково святитель Григорій Богослов сказав, що навіть одним мовчанням, тобто замовчуванням зла “передається Бог“.
Нехай Милосердний Господь допоможе нам змінити своє життя на краще, щоб наші серця були наповнені любов’ю, і щоб мир завжди панував на нашій землі!
Молімось, і Господь не залишить нас! Амінь.
ієрей Андрій Мельник,
настоятель храму Свято-Архангело-Михайлівську
с. Воля Любешівська
(Любешівський благочинний округ)
