Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
У церкві Христовій кожного дня здійснюється поминання одного або кількох Святих. Кожен день життя присвячений особливому поминанню. Зокрема, субота присвячена пам’яті всіх Святих і померлих. Здійснюючи молитву за померлих щоденно і на кожному богослужінні, Церква навчає своїх прихожан, щоб вони не забували про тих, хто відійшов у вічне життя. Особливих молитв за померлих Церква вимагає в суботу.
Субота – слово єврейське, що означає ”спокій”, ”відпочинок”. Православна Христова Церква присвячує цей день пам’яті всіх, хто перейшов із земного життя в загробне. Церква просить для них у Бога вічного спокою, відпочинку після багатостраждального земного життя. Оскільки субота, згідно з Божою заповіддю, була присвячена для Бога після шести днів праці, точно так загробне життя для тих, хто відійшов у нього, буде суботою вічною, життям для Бога, днем спокою і радості.
Крім щоденних молитв і суботи, у році є ще особливі дні, які присвячені для молитви за померлих. У ці дні вся Православна Церква разом з віруючими щиро моляться за вічне життя померлих. Ці суботи називаються батьківськими. Їх є п’ять: м’ясопустна, троїцька і суботи 2-ої, 3-ої і 4-ої неділі великого посту. Вони ведуть свій початок від апостольських часів. Причина визначення цих субот полягає в тому, що, як повчав апостол Павло, якщо без любові нічого не може здійснитись, то, значить, і сам подвиг посту, якщо не буде супроводжуватись істинною взаємною любов’ю, втратить своє значення. А отже, ті, хто дотримується посту, не дійдуть до цілі і доброчинність втратить свою цінність. Тому Церква навчає, щоб між всіма віруючими християнами були мир і любов.
Перед початком посту Церква зібрала всіх своїх вірян, які живуть на землі, довести, що вони перебувають у нерозривному зв’язку любові і в спілкуванні з тими, хто відійшов у загробне життя. Так і тепер, продовжуючи цей подвиг посту, і щоб показати, що ми не відступаємо від Божої заповіді: ”любити один одного’‘, Церква запрошує всіх православних людей до загальної молитви за померлих, вибравши суботи 2-ої, 3-ої і 4-ої неділі Великого посту. Таким чином, основою для визначення цих субот є любов. Другою причиною їх визначення є те, що в ці дні посту, крім субот і неділь, немає літургій, і померлі ніби позбавлені тих благ, які приносить їм поминання на літургії. Отож, за відсутності літургії, Церква встановила особливу молитву за померлих в суботи 2-ої, 3-ої і 4-ої неділі великого посту. Ця субота є першою поминальною.
Дуже добре, що наші молитви об’єднують нас, живих, з тими, що відійшли у Вічність. Ми і надалі, як вірні сини і дочки Христової Церкви, повинні виконувати свій християнський обов’язок – щиро молитись за упокій своїх батьків, дідів, рідних, знайомих, друзів, близьких, воїнів на полі брані убієнних та всіх православних християн. Амінь.
Прот. Петро Приступа,
настоятель Свято-Різдво-Богородичного храму с. Княгининок,
благочинний Княгининівського округу