Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Сьогодні, дорогі браття та сестри, ми входимо у період підготовчих неділь до Великого посту. І перша неділя називається Неділею про митаря та фарисея. Двоє людей увійшли у Єрусалимський храм, І двоє молились Богу. Один вийшов просвітленим та виправданим, другий – обтяжений новими гріхами.
Перший був митарем, який збирав мито на користь римлян. Це заняття вважалось в Юдеї не пристойним та прирівнювалось до професії ката. Другий – фарисей, який належав до секти, члени якої називали себе чистими, вибраними та святими і намагались бути духовними керівниками юдейського народу.
Двоє людей увійшли у храм. Митар зупинившись біля порогу, проливав сльози покаяння, бив себе у груди. Уста його мовчали, але з глибини його серця проривався безмовний крик: “Боже! Будь милостивий до мене, грішника!” Він бачив велику кількість своїх гріхів, вони немов величезна гора тиснули на нього. Він мовчки ридав, і його сльози падали на землюта, як вогняний потік, омивали його гріхи. Стояв у храмі митар, опустивши голову. Він не бачив ані фарисея, ані людей. Він бачив тільки свої гріхи і перед ним відкривалась бездна Божого милосердя, немов велике море, глибини якого могли поглинути важке каміння його гріхів.
Увійшов у храм і фарисей, увійшов самовпевнений, гордий, озираючись навколо, шукав знаки уваги та поваги до себе. Фарисеї для розповсюдження своєї влади серед народу по своєму толкували Священне писання Старого Заповіту. Вони немов павутиною обвили Святу Біблію, так званими (заповідями старців), спасіння народу ставилось у залежність від виконання безлічі дрібних правил. І кількість цих правил та законів постійно збільшувалась. Наприклад, як проводити Суботу – було близько семисот постанов. Багато постанов стосувалося того, як правильно чистити посуд, як готувати їжу, як правильно поводитись у дорозі, якої довжини повинен бути одяг .
Усі ці постанови неможливо було виконати, тому ті ж фарисеї стали вигадувати, як ці правила можна обійти.
Погляд фарисея натрапив на митаря. Він здригнувся від відрази, немов торкнувся до нечистої тварини. Та сказав: Боже! дякую Тобі … Святий Андрій Критський говорить (Дякую Тобі) – безумні слова. Тому що фарисей дякує Богу за те, що інші люди гірші за нього, що інші люди – грішники. Він сказав: дякую Тобі, що я не такий як інші люди, грабіжники, кривдники, перелюбники або як цей митар (Лк.18,11)
Яке страшне лицемір’я: З одного боку, фарисей шукає слави у свого народу а з іншого – зневажає його . Фарисей говорить: пощуся двічі на тиждень. Що це означає? У Законі Мойсея сказано про одноденний піст очищення, а фарисей постився більше ніж необхідно по Закону. Він продовжує: даю десяту частину з усього, що придбаю (Лк 18,12). У Законі Мойсейовому було сказано про пожертву десятої частини тільки від плодів та скота. Отже фарисей робив більше ніж заповідано і тепер він нагадує про це Самому Богу у храмі, вважаючи Бога своїм боржником.
Митар стояв біля порогу, не сміючи підвести до гори очей. Фарисей стояв гордовито, вважаючи себе найдостойнішим сином Авраама, ніби у ньому втілились усі доброчинності древніх пророків.
Вийшов з храму митар осяяний благодаттю Божою. Вийшов з храму фарисей, оточений темрявою власної гордині.
Браття та сестри, сьогоднішнє Євангеліє застерігає нас від найбільшого гріха – гордості та від найбільш розповсюдженого її прояву – осудження ближнього.
Святі Отці вважали осудження та наклепи одним гріхом. Господь сказав: Не судіть та несудимі будете (Мф 7,1) А Апостол Павло забороняє навіть їсти з лихословцями (1 Кор 5,11). Важкий гріх осудження, ми нікого не маємо права судити. Один монах сказав преподобному Пимену: “Я повинен покинути цей монастир тому, що тут спокуси”. Авва Пимен запитав: (ти бачив їх ?)Він відповів :(( ні мені брат розповів про це ). Авва сказав (Обманює твій брат). Той заперечив: (Він чесна людина). Але преподобний не погодився (Чесна людина не стане передавати тобі гріхи інших людей). Та додав (навіть очам нашим не слід вірити, якщо вони бачать зло )
Отже, дорогі браття та сестри, сьогоднішнє Євангеліє застерігає нас від самого страшного гріха- гордості. Гордість стрясла небеса, зробила з ангелів демонів, відкрила глибини пекла та запалила полум’я у преісподні. Отож, виберемо шлях смирення, щоб здобути вічне життя з Господом нашим та всіма святими. Амінь.
прот. Василій Гірник,
настоятель Свято-Михайлівської парафії с. Мирне
(Горохівський благочинний округ)
