11.1 C
Lutsk
Неділя, 13 Жовтень, 2024
Всі новини Проповіді Публікації

Проповідь у неділю 5-у після Пасхи, про самарянку

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

У п’яту неділю після Святої Пасхи Свята Православна Церква пропонує нам всім читання Євангелія про те, як Ісус Христос говорив із самарянкою.

Коли Господь Ісус Христос проходив біля самарійського міста Сіхар, Він сів біля колодязя, який був викопаний старозавітнім патріархом Яковом, для того, щоби відпочити. А тим часом Його учні пішли у місто, щоб купити їжі. У цей час приходить жінка для того, щоб набрати із цього колодязя води і Господь Ісус Христос просить у неї, щоб вона дала Йому попити.

Великим здивуванням було те, що будучи Іудеєм, Ісус Христос починає з нею розмову, адже на той час іудеї і самаряни між собою не спілкувалися, тому що самаряни зробили собі альтернативну віру.

Так вони поклонялись істиному Богу, але на відміну від іудеїв, богослужіння свої проводили не на тій горі, на якій вказав Господь. І ця жінка запитує у Ісуса Христа: як ти, будучи іудеєм, просиш у мене попити води, коли іудеї із самарянами не спілкуються? Тоді Господь Ісус Христос каже до неї: якби ти знала дар Божий, то сама просила б у Мене попити води, тому що та вода, яку даю Я, є вода жива. І той, хто буде пити цю воду, стане сам джерелом води.

Звичайно, що тут під словом “вода” Господь має на увазі благодать Святого Духа, яка укріпляє людські немочі, та благодать, яка допомагає людині іти до Царства Божого, до вічного блаженного життя. Як людина не може прожити без води, так само і без Благодаті Божої духовно помирають. І тут виникає питання: де ж нам знайти ту Благодать  і як зробити так, щоби ця Благодать наповнювала наше серце? Відповідь, звичайно, що ми находимо у Священному Писанні.

Цар пророк Давид говорить, що Господь гордим противиться, а смиренним посилає свою Благодать.

Де ми можемо знайти благодать? Звичайно, що це у храмі Божому під час богослужіння. Також людина сповнюється Благодаті Божої, коли вона проживає, виконуючи заповіді Божі, коли людина стає на молитву. Коли читає Священне писання, адже саме Священне Писання є джерелом Благодаті Пресвятаго Духа.

Так і ця жінка, самарянка, коли почула, що Ісус Христос може дати їй воду живу, то вона попросила цієї води, але Господь поставив їй одну  умову, щоб вона привела свого чоловіка. Жінка відповіла Господу Ісусу, що немає чоловіка і Господь бачить те, що вона Його не обманула, каже: так, ти правду говориш, бо ти п’ять їх мала, і той, з ким ти сьогодні живеш, він тобі не чоловік.

Цими словами Ісус Христос показує, що він знає, хто як живе, справи кожної людини і навіть її думки. Що Він є Всевідаючи Бог, Який знає про людину все. Після таких слів Ісуса Христа жінка-самарянка побачила, що перед нею сидить не простий чоловік. Вона назвала Його пророком і запитала: де ж правильно поклонятися Богу: на тій горі, де вони поклоняються, чи на тій горі, де встановлений і збудований Єрусалимський храм.

І Господь відповів, що настає той час, коли справжні поклонники Богу будуть поклонятись в дусі І істинні. Що таке поклоніння Богу поклоніння Богу? Це покірне йому служіння і не просто віра в Бога, а довіра Богу у всьому. І поклоніння в істинні – це життя по Євангелії. Тому що Євангеліє – це слово Боже.

І тут усім нам Господь показує через жінку самарянку, що той, хто шукає істину, то її обов’язково знаходить. Незважаючи на те, що ця жінка не належала до іудейського народу, від якого приходить спасіння, вона шукала істину і спасіння, і знайшла.

Маючи просте серце, ця жінка змогла побачити в Ісусі Христі Месію, Спасителя всього світу. Залишивши свої доноси, швиденько побігла у своє місто і розповіла усім жителям того міста, що вона знайшла Месію. Люди, вийшовши до Нього назустріч, попросили, щоб Він завітав у їхнє місто і Господь пробув там декілька днів.

Ось так, дорогі християни, і ми, увірвавши у Господа нашого Ісуса Христа, маємо запросити Його у своє серце, у своє життя, і ніколи вже не відпускати Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, тому що лише з ним справжнє вічне блаженне життя. Нехай Милосердний Господь пошле усім нам мудрість, міцну віру, безмежну любов та надію на Милість Божу, яка і доведе нас усіх до Царства Божого. Амінь.

прот. Анатолій Кушнірчук

(Житнівський благочинний округ)

Вас може зацікавити

Сонми наших святих – це плоди тієї віри, яку Господь приніс на землю, – архієпископ Нафанаїл

Редактор Головний

Проповідь у день пам’яті Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних

Редактор Головний

Студенти Волинської духовної семінарії долучились до екологічної толоки

Редактор Головний