9.8 C
Lutsk
Понеділок, 7 Жовтень, 2024
Всі новини Проповіді Публікації

Проповідь у неділю 25-у після П’ятидесятниці

Во Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні святе Євангеліє відкриває перед нами дивну картину, показуючи з однієї сторони дивну любов Христа до людини, а з іншої – відкриваючи заздрість і гнів старійшин іудейського народу.

Одного разу, коли Господь прийшов у день суботній до іудейської синагоги, помолившись, став проповідувати Слово Боже. Одна жінка, яка була перед його очима, вісімнадцять років страждала тяжкою хворобою, – вона була «скорчена»  і не могла випрямитись. Жінка не просить у Христа про допомогу, але його серце милосердує за неї. Господь кличе її до себе, говорячи: “Жінка! Відпущена ти від недуги твоєї” (Лк. 13:12 ). Спаситель кладе на неї свої руки і вона відразу видужує та йде, славлячи Бога. Цим прикладом Господь показує свою Божественну любов і милість до людського роду.

При цьому начальник синагоги, заздрячи Господу через те, що його дуже любили і поважали люди, розгнівався проти зцілення цієї жінки і звертається до народу такими словами: “Є шість днів, у які потрібно працювати; у ті й приходьте зцілятися, а не суботнього дня” (Лк .13:14).

Христос, бачачи заздрість і гордість начальника синагоги, всенародно відкриває народу його лукаве серце: “Лицемир, чи не відв’язує кожен із вас вола свого чи осла свого від ясел у суботу і чи не веде напувати! Цю ж дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось вже вісімнадцять років, чи не належало звільнити від цих уз у суботній день” (Лк.13,15- 16). Після таких слів і відкривається перед нами вся злоба души цього “лицеміра”.

На цьому Євангельському прикладі ми можемо побачити, як діють заздрісні люди, які ніби дбають про загальне благо, насправді вони лише лицемірять. Заздрісні люди, тобто злі, не можуть нікого терпіти, не радіють ні радості когось, а намагаються лише робити зло. Заздрість завжди торкається всякого доброго діла. Вона породжує в людині страшні вади – ненависть, обман, вбивство і багато інших. . Ми, як православні християни, повинні радіти і молитися як за наших ближніх, так і за наших ворогів і славити Бога.

Зі Святого Письма ми знаємо багато пркладів, до чого може привести заздрість, а саме: вбивство Каїном свого брата Авеля; брати Іосифа, які продали його в рабство, заздрячи йому; первосвященики і фарисеї, якими рухала саме заздрість, до Христа  і вони здійснюють страшний гріх боговбивства. Як метал з’їдає іржа, так душу християнина – заздрість. Такі люди ніколи не мають спокою, вони часто нарікають, гніваються. Ми повинні берегтися від цього пороку і перемогти його можливо лише любов’ю. А святий апостол Павло говорить шукати лише любов,  бо “любов не заздрить” (1 Кор.13:4). Для православних християн важливо шукати блага небесні, а земні – здоров’я,багатство – це тлінні, вони не повинні народжувати цього гріху. Тож хай милосердний Господь дарує нам мир між собою, бо нема нічого солодшого за мир. Амінь

Ієрей Михайло Рабенко,

 настоятель храму Почаївської Ікони Божої Матері

 с.Стобихівка

(Камінь-Каширський благочинний округ)

Вас може зацікавити

Загинув на Харківщині: на Маневиччині клірики єпархії відспівали Захисника України

Редактор Головний

28 вересня 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний

Деканонізована свята – преподобна Анна Кашинська

Редактор Головний