В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
«Творяй ангелы Своя духи,
и слуги Своя пламень огненный»
(Пс.103:4)
Коли чиста душа зустрічається з чистою, стається чудо, каже свт. Миколай Сербський. Пономар Архип молився про допомогу святому Архангелу Михаїлу, в честь якого названий храм, щоб останній зберігся від знищення.
Коли чиста душа зустрічається з не чистою – відбувається війна, продовжує святитель. Жреці язичницького культу, підбурені сатаною – отцем брехні, хотіли змінити русло річки, щоб змити храм православний водою. І це їм майже вдалося. Молитва праведної і святої людини може багато.
Просіть Іова, щоб він помолився за вас, сказав Господь друзям останнього. Авраам просив у Бога помилувати Содом і Гомору. Милість велика у Спасителя і вона би явилась ще більшою і там, але Авраам, раб Бога Живого, побоявся просити далі, адже 15 праведників для нього – це лінія, або певний кордон. Але це старозавітня праведність.
У Новому Завіті Бога і людей Архангел Гавриїл з’являється Діві і благовіствує, що в Неї народиться Син Божий, Спаситель. Ангели співали пастушкам, що були не далеко від печери, де родився Христос: «Слава в вишніх Богу і на землі мир…». З книги Діянь Апостольських – ангел з’явився сотнику, щоб останній йшов до апостола Петра і почув слова спасіння. Ангел Божий вивів самого апостола Петра з темниці.
Пономар – це церковний прислужник при звершенні Богослужінь у храмі. Він розпалює кадило, лампади, слідкує за чистотою. І при цьому має молитися одночасно зі звершенням послуху. Його робота часто не помітна для більшості прихожан. Прислужник не говорить проповіді, але власним життям може стати гарним, повчальним прикладом для інших.
Пономар може приходити найраніше в храм і виходити з нього останнім. Він може читати і співати в храмі. Святий Архип був проповідником Євангелія. Всі церковнослужителі потрібні: і співці, касири, староста, пономарі, працівники.
Благовірний князь Андрій Смоленський, щоб не воювати за земний престол, залишив все і став пономарем. З одним пономарем легко служити, з іншим не легко, скаже кожний священнослужитель. Вітаю всіх пономарів, читців і співців, і інших, хто несе послух в храмі.
Володимир Миколайович Лосський ніс послух пономарства, про нього згадує митрополит Антоній (Блум). В сім’ї Лосських служба була нагородою, а не покаранням, як часто буває в наших сім’ях. Ти поводив себе чемно – значить ідеш на службу до храму.
Володимир Миколайович, читаючи Ісаака Сирина та інших Святих Отців, професор богослів’я ніс послух пономарства, і не вважав себе достойним прийняття сану диякона або священства.
Людина, яка переступила поріг храму, перед тим, як зустрітися з Богом у молитві, а потім зі священником зустрічається з касиром. Історія з святим Олександром Команським, який був вугільником, був богобоязливим і дуже освіченим. Милістю Божою його вибрали єпископом, хоча він цього не шукав.
Прості професії не заважають, спілкуванню з Богом, це засіб послужити Йому. Що зроблено з молитвою, зі Страхом Божим є благословенням для людей. Давайте нашу діяльність перетворимо на служіння Богу. Подумаймо про це.
«Небесных воинств Архистратизи, моли вас присно мы недостойнии, да вашими молитвами оградите нас кровом крыл невещественныя вашия славы, сохраняюще нас препадающия прилежно и вопиющих: от бед избавити нас, яко чиноначальницы Вышних Сил» (Тропар Архістратигу Михаїлу і іншим Силам Безтілесним). Амінь.
прот. Тарасій Берник,
клірик Свято-Покровського храму Луцька
(Луцький центральний округ)
