| Неділя 15-та після П’ятидесятниці, перед Воздвиженням. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Передсвято Різдва Пресвятої Богородиці.
Мч. Созонта
(бл. 304). 
Свт. Іоанна, архієп. Новгородського (1186). Прмч. Макарія Канівського, архім. Овруцького, Переяславського (1678). Прп. Макарія Оптинського (1860).
Апп. від 70-ти Євода (66). і Онисифора (після 67). Мч. Євпсихія (II). Прп. Луки (після 975). Прпп. Олександра Пересвєта і Андрія Ослябі (1380). Прп. Серапіона Псковського (1480).
Сщмчч. Петра і Михаїла пресвітерів (1918). Сщмчч. Євгенія, митр. Горьковського, і з ним Стефана пресвітера і прмчч. Євгенія, Миколая і Пахомія (1937). Сщмч. Григорія, Василія пресвітерів, прмч. Льва (1937).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 4-е, Лк., 112 зач., XXIV, 1-12. Лит. – Неділі перед Воздвиженням: Гал., 215 зач., VI, 11-18. Ін., 9 зач., III, 13-17. Ряд. (під зачало): 2 Кор., 176 зач., IV, 6-15. Мф., 92 зач., XXII, 35-46. Мч.: Єф., 233 зач., VI, 10-17. Ін., 52 зач., XV, 17 – XVI, 2.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЗАПРОПОНУВАВ ГОСПОДЬ ЗАПОВІДЬ ПРО ЛЮБОВ ДО БОГА ТА БЛИЖНІХ І ВІДРАЗУ Ж ДОПОВНИВ ЇЇ УЧЕННЯМ СВОЇМ СИНІВСТВУ БОГУ ТА БОЖЕСТВУ.
ДЛЯ ЧОГО Ж ЦЕ? ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПОЯСНИТИ, ЩО ІСТИННА ЛЮБОВ ДО БОГА І ЛЮДЕЙ НЕ ІНАКШЕ МОЖЛИВА, ЯК ПІД ДІЄЮ ВІРИ У БОЖЕСТВО ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ, У ТЕ, ЩО ВІН – СИН БОЖИЙ, ЯКИЙ ВОПЛОТИВСЯ.
ТАКА ВІРА ПРОБУДЖУЄ ЛЮБОВ ДО БОГА, БО ЯК НЕ ЛЮБИТИ ТАК ВОЗЛЮБИВШОГО НАС БОГА, ЯКИЙ І СИНА СВОГО ЄДИНОРОДНОГО НЕ ПОШКОДУВАВ, А ВІДДАВ ЙОГО ЗА НАС? ВОНА Ж (ВІРА) ДОВОДИТЬ ЦЮ ЛЮБОВ ДО ПОВНОТИ ДОСКОНАЛОСТІ АБО ДО ТОГО, ЧОГО ВОНА ШУКАЄ, А ЛЮБОВ ШУКАЄ ЖИВОГО СОЮЗУ.
ЩОБ ДОСЯГНУТИ ТАКОГО СОЮЗУ, ТРЕБА ПЕРЕМОГТИ ВІДЧУТТЯ ПРАВДИ БОЖОЇ, ЯКА КАРАЄ ГРІХ; БЕЗ ЦЬОГО СТРАШНО ПРИСТУПАТИ ДО БОГА. ВІДЧУТТЯ Ж ЦЕ ПЕРЕМАГАЄТЬСЯ ПЕРЕКОНАННЯМ, ЩО ПРАВДА БОЖА ЗАДОВОЛЕНА ХРЕСНОЮ СМЕРТЮ СИНА БОЖОГО; ПЕРЕКОНАННЯ ТАКЕ ВІД ВІРИ; ВІДПОВІДНО, ВІРА ВІДКРИВАЄ ШЛЯХ ЛЮБОВІ ДО БОГА.
ЦЕ ПЕРШЕ. ДРУГЕ, ВІРА У БОЖЕСТВО СИНА БОЖОГО, ЯКИЙ ЗАРАДИ НАС ВОПЛОТИВСЯ, ПОСТРАЖДАВ ТА БУВ ПОХОВАНИЙ, ДАЄ ЗРАЗОК ЛЮБОВІ ДО БЛИЖНІХ; БО ТЕ І Є ЛЮБОВ, КОЛИ ТОЙ, ХТО ЛЮБИТЬ, ВІДДАЄ ДУШУ СВОЮ ЗА ЛЮБИМИХ. ВОНА ЖЕ (ВІРА) ДАЄ І СИЛИ ДО ПРОЯВЛЕННЯ ТАКОЇ ЛЮБОВІ.
ЩОБ МАТИ ТАКУ ЛЮБОВ, ТРЕБА СТАТИ НОВОЮ ЛЮДИНОЮ, ЗАМІСТЬ ЕГОЇСТИЧНОГО – САМОВІДДАНИМ. ТІЛЬКИ У ХРИСТІ ЛЮДИНА СТАЄ НОВИМ СТВОРІННЯМ; У ХРИСТІ ЖЕ БУВАЄ ТОЙ, ХТО ВІРОЮ І БЛАГОДАТНИМ ВІДРОДЖЕННЯМ ЧЕРЕЗ СВЯТІ ТАЇНСТВА, З ВІРОЮ ПРИЙМАЮЧИ, ЄДНАЄТЬСЯ З ХРИСТОМ.
ЗВІДСИ ВИХОДИТЬ, ЩО ТІ, ХТО БЕЗ ВІРИ ХОЧУТЬ ЗБЕРЕГТИ У СЕБЕ, ПРИНАЙМНІ, МОРАЛЬНИЙ УСТРІЙ, ДАРЕМНО НА ЦЕ ЧЕКАЮТЬ. ВСЕ РАЗОМ; ЛЮДИНУ ДІЛИТИ НЕ МОЖНА. ПОТРІБНО ЗАДОВОЛЬНИТИ ЇЇ ВСЮ.