“Рождество Твое, Христе Боже наш, возсия мирови свет разума” – так Свята Православна церква у віках прославляє Різдво Господа Нашого Ісуса Христа. Що ж це за світло розуму, яке сяє людству з віфлеємських ясел вже більш як два тисячоліття?
Світло фізичне дає людині пізнання світу. Воно показує красу Божого творіння. У світлі дня людина здійснює свою діяльність – трудову, наукову, мистецьку, дослідницьку. Для подолання шляху необхідне світло, а коли настає ніч – мандрівник вмикає ліхтар або фари.
Але ми – істоти духовно-тілесні (Бут. 2:7) і наше духовне буття теж повинне осяватись світлом. Світлом духовним, мислéнним. “То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ” (Ін. 1:9) – говориться в Євангелії від Іоанна. Це Світло – Христос, Його вчення, Його викупна Жертва за гріхи людей, Його Воскресіння. Це Світло ясно освітлює духовний шлях людини, не дає розуму блукати в пітьмі спокус земного життя. Світло Христа показує людині шлях до спасіння – вузький, тернистий, але йдучи ним, християнин не буває самотнім, адже поряд з ним йде його Спаситель. Світло Христа також показує нам наші життєві помилки, виявляє гріховну нечистоту, а отже, спонукає нас каятись і виправлятись.
В євангельській повісті про народження Спасителя кожен знайде для себе промінчик духовного світла, необхідний для нього. Людина багата, впливова, зодягнена владою, навчиться від Христа смиренню, адже Творець Світу і його Вседержитель народжується в печері і лежить в яслах для тварин. Людина проста чи бідна побачить у Ісусі надію, бо Бог Предвічний стає Бідняком заради бідняків. Вигнанці чи бездомні дізнаються, що Богомладенець з самого початку земного свого життя теж стає вигнанцем і бездомним…
Проклята війна, яку веде Росія проти народу України породила невимовну кількість горя, бід і скорбот. Безліч українських дітей розділили долю маленького Ісуса, тікаючи разом з батьками на чужину від злоби нового Ірода. Більш ніж п’ятсот маленьких українців невинно загинули, як віфлеємські младенці. (Мф. 2:16)
Але світло Христового Різдва огортає їх своєю благодаттю і Божою любов’ю, а всім, хто в горі, стражданні і скорботах через втрату рідних – чи то малих дітей, чи воїнів-захисників України, Христос дає надію в цьому земному житті. Адже Він теж страждав і зараз співстраждає кожному, а Святе Євангеліє стверджує, що зло завжди терпить поразку, добро перемагає, а у Христі і з Христом ми переможемо навіть смерть.
Нехай Світло Різдва Христового освітлює наше життя, вказує дорогу до спасіння, а Богонемовля Ісус благословляє всіх, хто звертається до Нього в молитві славослов’я, покаяння та надії. Принесімо і ми, дорогі браття і сестри, від наших сердець до віфлеємської колиски, як древні волхви, дари віри, милосердя, смирення, терпіння та любові.
Христос рождається! Славімо Його!
Протоієрей Олександр Білінський,
настоятель Хрестовоздвиженського храму
селища Колки
(Колківський благочинний округ)
