23.3 C
Lutsk
Неділя, 23 Червень, 2024
Всі новини Проповіді Публікації

Проповідь у день пам’яті великомучениці Варвари

«Інша слава сонця,

інша слава місяця, інша зірок;

і зірка від зірки славою різниться» 1 Кор. 41-42

Сьогодні ми прославляємо великомученицю Варвару, яка дійсно є великим світилом і дороговказом нам, які живемо на землі, щоб ми досягли Царства Божого. Подібно волхвам, які йшли за Віфліємською зіркою, яка привела їх до Богонемовляти, так і ми, дивлячись на світло праведників, «які засяють як сонце, в Царстві Отця їхнього» (Мф.13.23.), прокладаймо і свій шлях подібно їм.

Ще апостол Павел говорив про наставників у вірі, щоб ми: «дивлячись на кончину життя їхнього , наслідували віру їх» (Євр.13.7.) Таким еталоном віри для нас є сьогоднішня свята Варвара, або як ще її люблять називати європейці – свята Барбара.

В житті святих, ми читаємо про юну і красиву дівчину, жила вона в ІІІ столітті,  яку батько Діоскор дуже любив і бажаючи її зберегти від цього світу поселив у вежі. Мудра діва, милуючись земною красою, яку бачила зі свого вікна, запитувала у своїх вчителів: «Звідки і ким був створений цей світ?» «Його створили боги твого батька, яким він поклоняється», – почула відповідь свята. Але вона так не думала, а знала, що всі ці боги, лише творіння людських рук.

Коли її було дозволено виходити в місто, тоді вона дізналася про віру в Єдиного Бога, про Христа і християн. Таємно прийняла хрещення. Коли це стало відомо, то батько ледве її не вбив, – втікла. Погоня, відречення від своєї дочки, зловив, віддав на суд язичникам… Залякування, спокуси, бичування, в’язниця, великі муки за віру у Христа і смерть мечем від батьківських рук…

Замість земної слави і багатства – вибрала Свята славу Божу і небесну радість, не зреклась Господа тут, і отримала вінець на небі.

Воістину святі слова апостола: «Одні були замучені… інші зазнавали зневаги та побоїв, а також кайданів і темниці, були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, скиталися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи і озлоблення; ті котрих весь світ не був достойний, скиталися по пустинях і горах, по печерах та ущелинах землі…» (Євр.13.35-40)

Їх весь світ не був достойний… Воістину «дивний Бог у святих своїх!» (Пс.67. 36)

Великомученице Варваро, ти, яка достойно пронесла свій хрест, і зараз біля престолу Божого, помолись за нас, бо ми ще тут, і далекий та не легкий ще треба пройти нам шлях, але щоб ми дивлячись на твоє життя і наслідуючи його, змогли б разом у Царстві Небесному славити Триєдиного Бога, Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

протоієрей Вадим Міщур,

с.Велика Осниця

(Колківського благочиння). 

Вас може зацікавити

Предстоятель УПЦ пояснив, як молитися за воїнів та за мир

Редактор Головний

Наше життя на землі повинно бути дорогою до Отця Небесного: проповідь у день свята Вознесіння Господнього

Редактор Головний

Напередодні неділі 21-ої після П’ятидесятниці єпископ Афанасій очолив всенічну у Свято-Покровському храмі Луцька

Редактор Головний