Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Крок за кроком, дорогі браття і сестри, ми йдемо шляхом Великого і спасительного посту, який веде нас посередництвом смирення, покаяння, посилених молитов, зворушливих церковних піснеспівів, поклонів, а найголовніше, прийняттям у своє тіло, Тіла і Крові Господа нашого Іісуса Христа, до найбільшого свята – Світлого Христового Воскресіння.
Великий піст є важливим і найдревнішим із багатоденних постів. Він встановлений на згадку і по прикладу сорокаденного посту Спасителя у пустині: «Іісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Іордану і поведений був Духом у пустиню. Там сорок днів Він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ці дні і по їх закінченні накінець зголоднів» (Лк. 4:1-2). Піст – час молитви і покаяння, коли кожен із нас повинен попросити у Господа прощення за свої гріхи і достойно причаститися Святих Христових Тайн.
Ціль християнського посту – зцілення хворобливої душі людини, повернення її до того райського життя, яке було втрачене Адамом і Євою. Піст це не лише утримання від їжі, а це в першу чергу час сугубої молитви і покаяння, без яких піст може перетворитися у звичайну дієту.
Піст – це час добрих справ. Ось як про це говорить святитель Іоанн Златоуст: «Сенс посту не в тому, щоб ми з вигодою не їли, а й в тому, щоб приготоване для тебе з’їв бідний замість тебе. Для тебе це подвійне благо: і сам дотримуєшся посту і ближній не голодує.» А заощаджені кошти на м’ясному раціоні під час посту, можна роздати нужденним – повчає святитель.
Ось ми вже з вами переступили поріг четвертого дня Великого посту, і Церква не перестає до нас взивати молитвами і піснеспівами покаянного характеру. «Откуду начну плакати окаянного моего жития деяний? («Звідки почну плакати окаянного мого житія діянь?!») – це покаянний плач, який Церква приводить перед нашим розумом і серцем в перші дні Святої Чотиридесятниці.
Ми знаємо своє серце, свою душу, свої помисли, чуємо голос своєї совісті і усвідомлюємо своє положення у якому знаходимось перед нашим Творцем. Але дуже мало виголошувати лише слова покаяння. Священне Писання говорить нам: «Сотворіть же достойні плоди покаяння…»(Лк. 3:8)
Ще в позаминуле століття преподобний Амвросій Оптинський говорив: «Який страшний час настає! Якщо раніше люди приходили і каялися, то відразу змінювали своє життя. А зараз приходять, і каються, і навіть сльози проливають, а потім, вийшовши з Церкви, повертаються до свого звичного гріховного життя». А що вже говорити нам, людям сучасного світу?
Вдумуючись у слова преподобного подивимось кожен на своє життя, і ми побачимо що часто і ми так творимо: приходимо в Церкву, каємось, але не хочемо змінюватися, не хочемо в корні змінити образ нашого життя. Як вирок звучать для нас слова Святого Євангелія: «Краще б їм не пізнати дороги правди, ніж, пізнавши, повернутися назад від переданої їм святої заповіді» (2Петра 2:21). Якщо людина відчула благодать Божу, то вона вже не повинна грішити.
Переступивши поріг смерті в гріховному стані душі, людина в такому стані стане і перед Судом Божим. Адже Господь Іісус Христос нас попереджає: «В чому застану, в тому і буду судити». Адже ніхто із нас не знає коли він переступить цей поріг вічності, тому потрібно готуватися до нього уже сьогодні, не відкладаючи на завтра чи на потім.
Ми сьогодні слухали покаянні слова преподобного Андрія Критського для того, щоб почути і усвідомити, що це можливо, покаятись, і більше не повертатися до минулих гріхів. Хай навіть і весь світ грішить, всі перебувають у розпусті – це ніяким чином не буде виправдання конкретній людині на Страшному Суді. Судити кожного із нас будуть святі Божі заповіді, котрі ми знали, але не виконували, і святі угодники Божі, живучи в тих самим умовах що і ми, але які устояли в істинні, саме вони будуть нашими мовчазними суддями. Адже ми знаємо що ніщо нечисте не може увійти в Царство Небесне.
Сьогодні лише перші дні святого посту, ми тільки почали свій покаянний шлях. І потрібно щодня аналізувати свій день, відшукати де ми згрішили і відразу приносити Богу щире покаяння, таким чином готувати себе до Таїнства Сповіді, коли будемо готовитись до Таїнства Причастя.
Великий піст – камертон для настроювання душі на правильний духовний лад. Ці сорок і декілька днів є дуже важливими для нашої безсмертної душі. І в ці дні потрібно постаратися максимально відкласти все мирське, все, що відволікає нас, для того щоб за допомогою поста налаштувати свою душу, серце і тіло на правильний духовний лад.
Піст дуже швидко пролітає у нашому житті. Не встигнемо зоглянутись як уже наступила Страсна Седмиця, а там і Світле Христове Воскресіння. Отож, дорогі браття і сестри, будемо цінувати цей чудовий час Святої Чотиридесятниці, який дає нам Господь для того щоб ми змінилися. І поки ми в доброму здоров’ї, розумінні, що і як потрібно робити, поки Церква дає нам можливість виправитись і покаятись прикладемо ж для цього максимум наших зусиль. Амінь!
Священик Назарій Приймак
Настоятель храму на честь ікони Божої Матері
«Скоропослушниці» с. Брониця
Олексіївське благочиння
