Під час проповіді у неділю про митаря та фарисея керуючий Волинською єпархією УПЦ архієпископ Нафанаїл зазначив, що на богослужінні вперше у цьому році співалися великопісні піснеспіви, цим самим Церква Христова готує віруючих до Великого посту.
«Підготовка ця починається співом покаянного гімну «Покаяние отверзи ми двери Жизнодавче». У такий спосіб ми просимо, щоб Милосердний Господь для усіх нас відкрив двері покаяння, адже лише через покаяння можна освоїти все, що Господь дарував нам у Євангеліє. Без цієї чесноти неможливо пізнати Євангеліє, неможливо пізнати Господа», – наголосив владика.
«Тож словами «Покаяние отверзи ми двери Жизнодавче» ми повинні усвідомлювати, що двері покаяння по-справжньому може відкрити нам тільки Бог», – додав він.
Також Архіпастир наголосив, що у різні часи Святі Отці показували своїм прикладом, якою ж дорогою повинна рухатися людина до покаяння. Преподобний Марк Подвижник, який трудився заради Христа у V столітті, говорить такі слова: «Справжнього покаяння ми зможемо досягнути тільки тоді, коли матимемо такі чесноти, як очищення своїх думок, постійну молитву та терпіння всіх скорбот та труднощів, які посилаються людині у цьому світі». Без цих чеснот, каже прп. Марк, покаяння неможливе.
Владика Нафанаїл пояснив, що можливим це стає тільки у спілкуванні з Богом через молитву, адже тільки Господь може дати людині ті чи інші чесноти, зокрема й головну – покаяння. Але молитва не може бути формальною. Читати ранішні та вечірні молитви, а думками витати десь інше, – це не та молитва, яка з’єднує людину з Богом. Молитва має бути тільки такою, яка постійно перебуває з Богом.
«А цьому потрібно вчитися, для цього треба прикласти зусиль – і зовнішніх, і внутрішніх. Ходити до храму, ставати на домашню молитву, давати милостиню іншим – це приклад зовнішньої. Але не можна забувати і про внутрішню – а це наше покаяння. Преподобний Паїсій Святогорець каже, що людина з’єднується з Богом під час Таїнства Причастя, а ще це можливо тільки у “созерцательній молитві”, коли очистивши свої думки, людина може відстати від гріха і через те під час молитви бачити тільки одного Бога», – сказав Високопреосвященніший владика.
Тож Євангеліє, яка читається у храмах в неділю про митаря та фарисея, показує, яка молитва Богу угодна, а яка – ні. Фарисей молиться зі словами: Дякую тобі, Боже, що я не такий, як інші люди, що пощу два рази на тиждень, що даю десятину з усього, що маю. За старозавітніми законами фарисей виконував усі заповіді, однак кожному чудово видно, яким був його душевний стан – фарисей себе підносить над іншими, а це не може бути угодним Богу, зазначив Архіпастир.
Зате зовсім іншим є приклад молитви митаря, який стояв у притворі і навіть боявся очі свої підняти на небо до Бога. Митар зі смирення тільки просив у Господа прощення. «А Господь і прийшов на землю, щоб спасти своєю благодаттю грішників. Господь спасає всіх, хто щиро кається. Він дивиться тільки на душевний стан людини», – додав Архіпастир.
Та підсумував, що фарисей робив стільки добрих справ, але через гординю зруйнував усе те добре, що у нього було.
«Церква Христова показує людям, що зовнішня сторона життя – важлива. Зрештою, немає у світі людей, які роблять тільки зло. Кожен робить і якісь гарні справи. Однак, цього замало, адже для того, щоб молитва була почутою, повинен бути і відповідний внутрішній стан душі. Тому, якщо щось добре ми зробили або маємо у собі якісь чесноти, то не хизуватися ними потрібно, а дякувати Господу, який дав нам для цього здоров’я. «Боже, милостивий будь до мене грішного» – це молитва безпомилкова, тільки нею нам і потрібно постійно жити», – на завершення сказав Високопреосвященніший владика.
