0.6 C
Lutsk
Неділя, 7 Березень, 2021
Проповіді

ПРО НАЙСТРАСНІШУ З УСІХ ПРИТЧ У ЄВАНГЕЛІЇ

Притча Христова 13-ї неділі по П’ятидесятниці – найстрашніша з усіх притч, тому що говорить про невдячність і жорстокість людей, про те покарання, яке спіткає їх за злодіяння. 

Вона сказана Христом після Його урочистого входу в Єрусалим.

Чому іноді деякі люди навіть в Церкві бувають злими? Тому, що Боже створення, Божу власність хочуть захопити, привласнити собі і жити без Бога, за своїми законами, вбиваючи не тільки Сина Божого, але і переслідуючи, виганяючи справжніх служителів Божих.

Виноградник до пришестя Христа – Старозавітна Церква, зараз – Новозавітна. Вежа – це храм старозавітний. Стіна – старозавітні заповіді, новозавітне вчення, церковні догмати і канони. Точило – храмові жертвопринесення, Святе Письмо, пророцтва про Христа, Таїнства Церкви. Виноградарі – первосвященики і члени Синедріона. Слуги Господаря – пророки, яких били і вбивали. Єдиний син і спадкоємець – Ісус Христос, убитий за стінами Єрусалиму.

У притчі Христос вказує, що Син Божий хоч і буде убитий злими виноградарями – іудеями та їх керівниками, але не буде знищений, а стане Наріжним Каменем. Камінь – той необхідний матеріал, без якого не обійтися при будь-якому будівництві.

Притча попереджає всіх богоборців: їхня справа не матиме кінцевого успіху, – Церкву не знищити. Ті, хто хочуть привласнити собі Боже, грабують чуже, вбивають людські душі, замість того щоб рятувати їх, ведуть себе як розбійники, будуть суворо покарані.

Притча говорить про те, Хто Господар, Глава Церкви, символом якої є виноградник: тільки Бог і Його Єдиний Син і Спадкоємець.

Всі ми тільки служителі і співпрацівники. Нам не належить Церква. Ми повинні будемо дати звіт Богу за наші справи і віддати йому плоди того, що він насадив.

Так само і світ, в якому ми живемо, – Божа власність. І нам потрібно в цьому винограднику жити за заповідями Божими, з яких найперша, дана відразу після творіння людини: зберігати і обробляти рай!. Якщо ми встановлюємо свої правила, як ті злі виноградарі, захоплюємо Боже в свої нечесні руки, то такому світу настає кінець.

Щоб відновити Церкву і врятувати світ, Бог посилає Свого Єдинородного Сина зі словами: «Посоромляться Сина Мого». Але у виноградарів немає рятівного сорому перед Богом, який є рятівним гальмом на шляху гріха.

На завершення притчі Христос вказує на два види людей. Обидва не вірують в Нього і цим самі себе карають.

Для одних, не віруючих в Божого Сина, хто не бачать Його Церкви, Христос – камінь спотикання, спокуси. Вони, як сліпі, притикаються об камінь Божества і падають, розбивають обличчя. Але існує можливість за допомогою покаяння їх зцілити.

Другі ж свідомо повстають проти Бога, хочуть знищити Вічне і Незнищенне, завалити Камінь, на Якому побудовано Його Царство на землі – Святу Церкву. Але на них впаде цей камінь і розчавить їх. Це остаточне знищення, як у випадку зі зрадником Іудою.

Божим виноградником в кожній людині є і його душа. На жаль, сьогодні багато, особливо молодь, вважають, що душа – їх власність і з нею можна робити все, що захочеться. І вони алкоголем, наркотиками, блудом руйнують чудовий куточок Божої краси в людині.

Будемо пам’ятати, що Христос в Євангелії попередив все людство, всіх нас: хто воює проти Бога, неслухнянен Богу, знищує образ Божий в людині – той, насамперед, ворог самому собі.

Архиепископ Иов (Смакоуз)

Джерело pravlife.org

Вас може зацікавити

Проповідь у день пам’яті Трьох Святителів

Редактор Головний

Добрі справи робляться не для «піару», – митр. Онуфрій

Редактор Головний

Про любов та її небезпечність, – митрополит Афанасій (Ніколау)

Редактор Головний