Середа, 7 Грудень, 2022
Всі новини УПЦ

Предстоятель про духовне життя: думки та настанови

5 листопада 2022 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій святкує своє 78-річчя з Дня народження. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує окремі духовні настанови Предстоятеля УПЦ, виголошені ним в проповідях.

Про щоденну молитву

Візьми молитовник і стань на молитву на дві-три хвилини. Немає часу, прочитай три-чотири вірші з Євангелія й стільки ж віршів з Псалтиря. Це займе дві-три хвилини. Ці хвилини в житті нічого не значать. Але якщо ти потроху будеш живити себе словом Божим, воно буде живити нашу душу, буде просвіщати і очищати її.

Однією з сильних молитов є Іісусова: «Господи Іісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного!». Блаженний той, хто має дар невпинної молитви — вона не допускає ніякого ворога до такої людини.

Про цілющу силу покаяння

Ми не повинні, принісши покаяння, думати, що ось ми відразу наповнимося благодаті, радості й будемо веселитися. Це трапляється тоді, коли гояться наші духовні рани. А рана, коли на неї накладуть пластир, ще може боліти. Мусить пройти час, щоб вона зажила, а хворе місце стало повністю здоровим.

Не соромтеся каятися, соромтеся грішити.

Про Причастя

Як жінка, коли місить тісто, щоб воно закисло, кладе туди трохи дріжджів, так і людина, її плоть і природа, приймає «закваску» — маленьку частинку Тіла і Крові Христового, які заквашують нашу природу і роблять здатними увійти у вічність.

Про головне завдання земного життя

Гріховність людини визначається не її власним баченням, і не тим, що про неї думають інші, а тим моральним станом, в якому вона перебуває. Цей стан бачить в кожній людині тільки Бог. Завданням кожного із нас під час свого земного життя якраз є – пізнання себе, очищення серця, щоб побачити і себе, і інших такими, якими нас задумав Господь.

Як долати труднощі і скорботи

Один наповнений байдужістю, боягузтвом, малодушністю, а інший — мужністю, терпінням, бажанням робити добро. Це все проявляється в нас під час скорбот, випробувань, хвороб. У цей час ті люди, які досягли певного духовного рівня, не озлобляються, не втрачають свій людський вигляд. Може бути, їх з усіх сторін утискають, паплюжать — але вони зберігають у собі той образ, згідно з яким їх створив Господь і не псують його. А якщо людина не досягла належного духовного рівня, не має в собі благодаті, вона навіть від маленької скорботи падає, стає малодушною, сумує, нарікає. Випробування у кожної людини є, немає такої людини, яка би гладко, як по воді під час штилю, пройшла по шляху свого земного життя. Житейське море постійно хвилюється. Хвилі бувають меншими, бувають більшими. І ми повинні жити так, щоб ці хвилі нас не поглинули, не накрили, не потопили.

Про добро і зло

У кожної людини є поле битви — це його душа, його серце. І на цьому полі завжди зустрічається добро зі злом. Добро існує у вигляді благодаті Божої, а зло — у вигляді пристрастей, пороків, немочі.

Людина, яка живе з Богом, отримує силу перемогти будь-яке зло. Без Бога зло перемагає нас, з Богом — зло перемагаємо ми.

Про те, як навчитися смирення

Нехай Господь допомагає нам, дорогі браття і сестри, щоб ми у своєму житті вчилися смирятися, щоб ми вчилися один одному «вмивати ноги». Це важко робити, особливо спочатку. Але тут присутній більше психологічний бар’єр. Коли людина починає смирятися, поводитися природно, просто, то вона знаходить у цьому мир. І це виявляється робити зовсім не важко. Бо де смирення, там Божа благодать.

Про марнославство

Якщо хтось щось зробить доброго, після чого прийдуть до нього люди чи власні помисли розпочнуть його хвалити, то він повинен згадати єрусалимського осла. Одяг покладали під ноги не Господу, а віслюкові. Але осел цю честь не прийняв для себе — він не стрибав, не кричав від марнославства, а покірливо виконував свій обов’язок. Так і ми, звершуючи якусь добру справу, повинні згадати, що ми є знаряддям Господа. Тому, якщо ми будемо підноситися цим і привласнювати собі Боже, то будемо гіршими від єрусалимського осла, який зміг розібратися, що йому належить, а що ні.

Про Пресвяту Богородицю

Зазвичай, від грішних людей всі відвертаються, бо вони не дуже приємні для спілкування. Але Божа Матір не відвертається ні від кого. Вона молиться за самих падших і найзакореніліших грішників, і допомагає їм стати на путь покаяння. Богородиця допомагає навіть тим людям, які знаходяться поза огорожею Церкви.

Коли так важко, що й просвіту не видно, треба звертатися з молитвою до Божої Матері.

Про подвиг жінки у сучасному світі

Є люди, які звершують великі справи: виготовляють ракети, літаки, комп’ютери і так далі… Але жінка народжує нову людину — а це вище від усякого творіння рук людських.

Про Ангела-охоронця

Блаженна та людина, яка слухається своєї совісті, добрих думок, які вкладають їй ангели, і Святе Письмо.

Ангел-охоронець не змушує людину ухилятися від зла, він просто завжди поруч молиться за таку людину і посилає їй добрі думки.

Про радість

Ми маємо намагатися жити так, щоб наш розум наповнювався добрими думками, добрими вченнями: Божественного Писання, святих отців. Тоді розум буде народжувати добрі думки, які нестимуть добру енергію, яка буде зігрівати нас самих і всіх навколо нас, і буде нам радісно жити. У будь-яких випробуваннях ми не будемо губити своєї людської гідності та відчуватимемо себе внутрішньо комфортно.

Про любов

Як Бог любов’ю схилив небо до землі, так і людина любов’ю сходить від землі на небо.

Людина, яка має справжню Божественну любов, завжди упокорюється перед волею Божою, щоб Господь не послав, завжди зі смиренням і вдячністю приймає.

Духовна любов є наче медаль, в якої з обох сторін — любов. А плотська любов — це та медаль, в якої з однієї сторони — любов, з іншої — ненависть.

Поки у світі є жертовна любов, поки є благочестиві люди поруч із нами, доти Бог берегтиме нас від самознищення.

Любов без Бога є лише комерцією. Справжня жертовна любов дається тільки Богом — джерелом Любові.

Про піст

Постом людина врівноважує свої тілесні сили та здібності, спрямовує їх у потрібне русло, а молитвою упорядковує душу.

Про гордість

Смиренна людина бачить в інших образ Божий і приємна у будь-якому суспільстві, а горда зрештою і миролюбним людям стає неприємною.

Людина завжди щаслива, коли смиренна, а гордому все незручно, оскільки гординя закриває Бога від людини. А якщо ми не бачимо Бога, то – нещасні.

Господь любить смиренних грішників, а не гордих праведників.

Про гнів

“Нехай сонце не зайде в гніві вашому” (Еф. 4: 26), як говориться у Святому Письмі. Треба молитися угодникам Божим, щоб вони допомагали жити нам так, аби ті, хто нас оточують, були нашими друзями.

Про осуд

Осуд дуже шкідливий для людини гріх, є лише один випадок, коли осуд корисний, – коли ми осуджуємо не ближнього, а себе самого.

Молімося Богородиці про допомогу в терпінні скорбот, які в порівнянні з Її болем ніщо.

Про найкращий спосіб виправити ближнього

Найкращий спосіб виправити ближнього — молитва за нього і виправлення самого себе.

Про волю Божу

Людина, яка не творить волю Божу, йде шляхом смерті. Людині, яка виконує заповіді Божі, можливо, й доведеться терпіти незручності, але наприкінці життя її чекатиме радість, мир і спасіння.

Хто робить те, що треба, а не те, що хочеться, — є справжньою людиною. А потрібно нам — творити заповіді Божі, що є спасительними для нас.

Про життя

Ми звикли помічати гучні дива, але більшість див у нашому житті непримітні, і найбільший дар Божий — це життя людини.

Якщо людина живе на землі в любові до Бога і ближнього, у терпінні, проявляє милосердя, старається молитись і постити, робити добрі справи, ходити до храму, то вона йде шляхом до священної Божої трапези.

Життя вимірюється не роками, а добрими справами.

Правильно жити – це жити так, щоб кінець нашого земного життя став початком життя вічного.

Про віру

Все, що людина будує не на правильній вірі, руйнується, якщо людина має правильну віру, то навіть її земні справи виходять правильними, такими, які допомагають у спасінні.

Про те, з чим людина піде у Вічність

Людина багатіє тим, що йде у Вічність — благодаттю Святого Духа, яка дається людині як нагорода за її смирення, терпіння, за її любов, милосердя, добрі справи.

Ніколи не треба лінуватися йти до храму, тому що нічого земного ми з собою на небо не візьмемо, а та благодать, яку ми отримуємо в храмі Божому, йде з людиною у Вічність.

Про свого Небесного Покровителя

Преподобний Онуфрій Великий змиряв себе перед Богом і саме у цьому полягає найцінніший духовний спадок святого. Багато скорбот і спокус зазнав він за свій вік, але милість Господня ніколи не покидала його — тому його настанови, його суворе пустельне житіє таке дороге для нас усіх сьогодні, коли знову у суспільстві вирують пристрасті і непорозуміння, коли знову на Святу Церкву падають звинувачення та наклепи. І саме приклад преподобного Онуфрія Великого надихає на ревність у служінні Господу і відданість древнім канонам та уставам Святої Православної Церкви.

Про святість

В які б часи та умови людина не жила, та якщо вона бажає, може стати святою.

Вас може зацікавити

18 березня 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний

23 лютого 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний

1 червня 2021 року – календар з повчанням

Редактор Головний