Насамперед Блаженніший Митрополит Онуфрій нагадав, що вклоняючись святому образу, ми передусім вклоняємося Першообразу. «Як людина, яка дістає фотографію мами і цілує її. Зрозуміло, що таким чином любов людини переноситься на першообраз, тобто до матері. Так само ми вклоняємось іконі, шануючи того чи іншого святого, зображеного на образі», – навів він для кращого розуміння таке порівняння.
Предстоятель пригадав якраз історію явлення чудотворної Іверської ікони Божої Матері на Святій горі Афон та пов’язане з нею диво, що трапилося з одним паломником за молитвами до Богородиці.
Як зазначив Блаженніший владика, якось пізно ввечері у ворота Іверського монастиря постукав паломник і попросився на ночівлю. Однак йому було відмовлено через брак вільних місць. Воротар порадив йому піти до іншого монастиря.
«Та поки чоловік дійшов до іншого монастиря, вже була глупа ніч, вили койоти, і на нього натрапив сильний страх, – сказав владика. – Чує, а до нього хтось підійшов. Бачить, жінка простягає йому три монети: “Візьми ці три монети, повернись до Іверського монастиря і дай їх ігумену. І будеш жити там, скільки потрібно”. Чоловік узяв монети і знову повернувся до Іверського монастиря. Воротар відчинив і знову відмовив…».
Тоді, за словами Архіпастиря, паломник показав насельнику обителі три монети і розповів про жінку.
«Воротар здивувався, бо жінок на Афоні не було, взяв монети і пішов до ігумена монастиря, – продовжив оповідати він. – Ігумен подивився на монети, які здалися йому дуже схожими на ті, якими були обвішана Іверська ікона Божої Матері. Він скликав старців обителі, вони відкрили каплицю і побачили, що дійсно трьох монет не вистачає на іконі. Але ніхто не міг проникнути до каплиці, а значить це сама Божа Матір дала їх паломнику. Ігумен благословив паломнику: “Живи в монастирі, скільки хочеш”. Таке було диво».
Також Його Блаженство згадав про прп. Веніаміна Печерського, пам’ять якого Церква згадує в день свята Іверської ікони Богородиці. «Прп. Веніамін молиться зараз за нас, щоб ми у ці непрості часи зберігали свою людську гідність, образ християнина, який має віру, надію і любов до Бога», – додав він.
Підсумовуючи сказане, Блаженніший Митрополит Онуфрій наголосив, що наша любов до Бога засвідчується не деклараціями, не суто словами “Я люблю Бога”, а виконанням заповідей Божих.
«Коли ми говоримо “Я люблю Бога”, то це ще не любов. Якщо я живу за Божественними заповідями, то я люблю Бога, а якщо не живу, то що б я не говорив, насправді не люблю Бога. Та людина, яка живе за заповідями любові, та дійсно любить Бога і свого ближнього. Це є головні закони, яких ми повинні дотримуватись і за якими повинні будувати своє життя. Тоді Божа Матір буде за нас молитися перед Престолом Божим, і буде Боже благословення на нас», – резюмував Предстоятель.