Понеділок, 6 Грудень, 2021
Творіння святих отців

Для тих, хто вважає, що їм нема чого сказати на сповіді

Слова старця Філофея (Зервакоса), які корисно згадати кожному перед сповіддю.

Я не люблю Бога всією душею моєю…

Не молюся з увагою, благоговінням і розчуленням серця…

Під час богослужінь, всенічної і навіть під час Божественної літургії і в страшний час звершення таїн я стою в храмі без страху Божого, без благоговіння і уваги.

Часто я затримуюся розумом на неналежних предметах і входжу в бесіду з поганими, нечистими і хульними помислами в цей страшний час Божественної літургії і під час інших служб.

У мене немає глибокого, щирого, діяльного каяття, ні скорботи про гріхи моїх, ні сліз.

Я не визнаю з жалем сердечним і з цілковитим усвідомленням того, що, стоячи під час сповіді перед своїм духовним отцем, я стою перед Самим Вседержителем Богом і Йому Самому сповідую свої гріхи.

Я приступаю до таїнства святого Причастя негідно, без належної підготовки, з холодним серцем…

Я не люблю свого ближнього як самого себе…

У мене немає справжньої любові і належної поваги до мого духовного отця…

Не маю стриманості, терпіння, лагідності, смирення: грішу засудженням, лихослів’ям, брехнею, багатослівністю, жартами неподібними, сміхотворством, обуренням, гнівом, злопам’ятством, злобою…

Грішу обжерливістю, багатоядінням, ласощами, таємноядінням.

Грішу усіма моїми почуттями, зором, слухом, смаком, нюхом, дотиком.

Грішу словом і ділом, волею і неволею, і несвідомо, розумом і серцем.

Від недбальства та лінощів не утримую себе від побажань поганих і нечистих.

Грішу гордістю, пихою, догоджанням.

Грішу самолюбством, грошолюбством, багатостяжанням.

Не зберігаю своє серце від усього лукавого і суєтного, що перешкоджає спілкуванню з Богом.

Не відганяю з належною поспішністю кепські, нечисті, хульні, горді помисли.

Грішу ревнощами і заздрістю, запальністю, гнівом, бажанням помсти.

Я ледачий і недбайливий до виконання своїх обов’язків і до молитви.

У всіх цих гріхах, які я сповідав перед Богом і перед тобою, отче мій духовний, і в незліченних інших моїх гріхах, скоєних мною і не висповіданих по забуттю або через незнання, каюсь і прошу у Бога прощення. Прости мене і ти, отець мій духовний, і признач мені молитовне правило, відповідне звершеним мною гріхів.

Архімандрит Філофей (Зервакос), ігумен Лонговардського монастиря на о. Парос († 1980)

Джерело

Вас може зацікавити

Прп. Паїсій Святогорець: Безліч зручностей робить людину ні на що не здатною

Редактор Головний

«Культура – це добре, але для того, щоб вона принесла користь, необхідно «окультурити» ще і душу», – прп. Паїсій Святогорець

Редактор Головний

Навчіть мене молитися

Редактор Головний