Насамперед розуміння вчення про Пресвяту Трійцю необхідне на виконання Божественної вказівки, даної через апостола; заради єднання з Богом і успадкування вічного блаженного життя в Царстві Небесному: «Це ж є вічне життя, нехай знають Тебе, єдиного істинного Бога, і посланого Тобою Ісуса Христа» (Ін.17:3).
Православний християнин щоразу сповідує істину про Пресвяту Трійцю, осіняючи себе хресним знаменням через перстоскладання.
У більш приватній перспективі це знання необхідне:
- Для правильного, осмисленого розуміння Святого Євангелія та апостольських послань
Без знання основ вчення про Трійцю неможливо не тільки зрозуміти проповідь Христа — неможливо навіть зрозуміти, хто насправді є цим Благовісником і проповідником, хто є Христос, чий Він Син, Хто Його Батько. - Для правильного розуміння змісту Книг Старого Завіту
Адже незважаючи на те, що Писання Старого Завіту головним чином повідомляє про Бога як про Єдиного Владику, воно все ж таки містить місця, які можуть бути вичерпно витлумачені лише у світлі вчення про Нього як про Тріїчного в Особах.
До таких місць відноситься, наприклад:
- а) оповідання про явлення Бога Аврааму в образі трьох мандрівників (Бут.18: 1-16);
- б) вірш псалмоспівця: «Словом Господнім небеса утвердившись, і Духом уст Його вся їхня сила» (Пс.32:6).
Варто зауважити, що поняття «Дух» далеко не завжди означає третю Особу Пресвятої Трійці. Іноді під таким позначенням мається на увазі єдина Божественна дія).
Насправді Священні Книги Старого Завіту містять не два і не три, а багато таких місць.
Для розуміння сенсу та значення Хресної Жертви
Без знання вчення про Отця і Сина і Святого Духа не можна зрозуміти, Ким і Кому принесена ця Жертва, яка гідність цієї Жертви, яка ціна нашої Спокути.
Якби знання християнина було обмежене знанням про Бога як Єдиного Владику, він став би перед нерозв’язним питанням: навіщо Бог Сам Себе приніс у Жертву Собі?
Щоб розуміти, чому Бог є Любов
Без знання про Божественну Триєдність не можна повноцінно зрозуміти і багатьох інших положень християнства. Наприклад, істини у тому, що «Бог є любов» (1Ин.4:8).
Якби ми, через незнання вчення про Трійцю, знали про Бога тільки як Єдиного, то ми б не відали, на Кого, поза відношенням до світу, поширюється Його нескінченна Любов, на Кого вона виливалася до Творіння світу, у вічності.
Якби ми вважали, що Любов Бога поширюється лише на Його творіння, зокрема на людину, легко було б зісковзнути до думки, що Він Люблячий, а не (Сам у Собі нескінченна) Любов.
Вчення про Трійцю повідомляє, що
Триіпостасний Бог завжди перебував і перебуває у внутрішньотроїчній Любові. Отець завжди любить Сина і Духа; Син – Отця і Духа; Дух – Отця і Сина. Кожна Божественна Іпостась любить і Себе.
Отже, Бог не тільки Той, Хто виливає Божественну Любов, але й Той, на Кого виливається Божественна Любов.
Щоб не ухилитися в єресь
Незнання вчення про Трійцю є ґрунтом для виникнення помилок. Слабке, поверхове знання вчення про Отця і Сина і Святого Духа теж не є гарантією від ухилення в оману. Історія Церкви містить безліч тому підтверджень.
