Людина, яка має віру, схожа на того, хто стоїть на скелі: приходять спокуси, випробування, розчарування, а він продовжує стояти на камінні віри в Бога і не похитнеться. Він може журитися, засмучуватися, показувати нетерпіння, але не гине та не падає. Тоді як людина, яка не знає віри у Бога, будується на тому, що саме собою приречене на розруху.
Чому так відбувається?
Тому що, коли ти будуєш своє життя навколо однієї особистості – незалежно від того, чоловік це чи дитина, друг, шкільний вчитель, або коли ти зводиш будівлю свою на своїх грошах, славі, розумі, здоров’ї, самому собі, – то прийде час, коли все це більше не буде мати ніякої сили і стане дуже слабким. Тоді наступить неминучий час, коли все рухне і людина дійде до повного розчарування.
Людина повинна навчитися закладати в основу будівлі свого життя віру, яка перемагає смерть.
Саме віра у Бога є тією силою, завдяки якій ми можемо продовжувати йти вперед і робити те, що робив святий Силуан і досяг вершини духовного життя.
