Преподобний священномученик Кукша і преподобний Пімен Постник спочили після 1114 року.
Святитель Симон, єпископ Володимирський і Суздальський (ХII; пам’ять 10 травня), в посланні до преподобного Полікарпа, архімандрита Печерського († 1 182; пам’ять 24 липня), писав про преподобного Кукшу: «Як можу гідно прославити святих мужів, що були в святому Печерському монастирі , в якому язичники хрестилися і ставали ченцями, а іудеї приймали святу віру? Але я не можу промовчати про блаженного священномученика і черноризця цього монастиря Кукшу, про якого всі знають, що він проганяв бісів, хрестив в’ятичів, дощ звів, висушив озеро, звершив багато інших чудес і після багатьох мук убитий був з учнем своїм Никоном».
Смерть священномученика Кукші передбачив преподобний Пімен Постник.
Цей блаженний за свої великі подвиги був нагороджений від Бога великим даром зцілювати недужих, бачити майбутнє і те, що відбувається у віддалених і невідомих місцях. Багато хворих і одержимих тяжкими хворобами він чудодійно зцілив, багато пророкував. Передбачив, між іншим, і свою блаженну кончину за два роки.
Ставши серед Великої Печерської церкви, преподобний Пімен голосно вигукнув: «Брат наш Кукша убитий на світанку!». І сказавши це, преподобний Пімен спочив у один день зі святим Кукшею і учнем його, преподобним Никоном, місяця серпня 27-го дня (9 вересня).
В’ятичі, серед яких проповідував і прийняв кончину преподобний священномученик Кукша, жили на річці Оці, займали територію Орловської і Калузької областей. Вони були язичниками.
Преподобний Нестор Літописець (пам’ять 27 октября / 9 листопада), описуючи в’ятичів, обурювався їх мерзенними звичаями і додавав, що вони так живуть «навіть і до нинішнього дня», залишаючись незнайомими з законом Божим і творячи свій закон.
Преподобний священномученик Кукша проповідував у в’ятичів за часів святителя Феоктиста, єпископа Чернігівського (1113-1123; пам’ять 5/18 серпня). Він був похований, так само, як преподобний Пімен Постник, в Ближніх печерах (пам’ять Собору преподобних, які спочивають у Ближніх печерах, відбувається 28 вересня / 11 жовтня).
За матеріалами порталу “Азбука віри”, переклад ігумена Германа (Кулакевича)
