| Неділя 6 після Пасхи. Неділя про сліпого. | Посту немає. |
|
Сщмч. Ферапонта, єп. Сардійського (III). Мчч. Феодори діви та Дидима воїна (304). Прп. Ферапонта Білоєзерського, Можайського (1426). Перенесення мощей свтт. Кіпріана, Фотія та Іони (1472). Прп. Ферапонта Монзенського (1597). Знайдення мощей прп. Нила Столобенського (1667). Прав. Iоанна, спов. (1730). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Сперечається простота віри з лукавим невір’ям. Віра, прийшовши до сліпця, що прозрів, просвітила очі розуму його, і він ясно бачить істину. Дивіться, як у нього все логічно. Запитують його: ти що про Нього, що дарував зір, скажеш? “Це пророк” (Ін.9:17), – відповів він, тобто посланник Божий, наділений силою чудодійною. Незаперечно правильний висновок! Але освіченість книжна не хоче бачити цієї правоти і шукає ухилитися від наслідків її. А оскільки це не вдавалося, то вона звертається до некнижної простоти зі своїм спонуканням: “воздай славу Богові; ми знаємо, що чоловік Той грішник” (Ін.9:24).
Простота віри не вміє зв’язати цих понять – грішність і чудодійність, і висловлює це відкрито: “Чи грішник Він, не знаю, одне знаю, що був сліпий, а тепер бачу” (Ін.9:25). Що можна сказати проти такого невідання? Але логіка невіруючих уперта, і за всієї очевидності не соромиться стверджувати, що не знає, звідки Той, Хто відкрив очі сліпому. “Це й дивно, – каже їм здорова логіка віри, – що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; але хто шанує Бога і творить волю Його, того слухає. Від віку не чувано, щоб хто відкрив очі сліпонародженому. Якби Він не був від Бога, не міг би творити нічого” (Ін.9:30-33). Здавалося б, після цього нічого не залишалося, як схилитися перед силою такого висновку. Але книжна вченість терпіти не може здорової логіки віри і вигнала її геть… Піди тепер, доводь істину віри тим, у яких розум зіпсувався від завзятості в невір’ї. Невіри всіх часів – люди одного покрою.
