Апостола Фоми (I).
Сщмч. Никифора, екзарха Константинопольського патріарха в Україні (XVI). Сщмч. Іоанна пресвітера (1937).
Ікони Божої Матері «О, Всепетая Мати».
Євангельські Читання
Утр. – Ін., 67 зач., XXI, 15-25. Літ. – Флп., 237 зач., I, 12-20. Лк., 28 зач., VI, 46 – VII, 1. Ап.: 1 Кор., 131 зач., IV, 9-16. Ін., 65 зач., XX, 19-31.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ГОСПОДЬ МІЙ І БОГ МІЙ!” КАЗАВ СВ. АПОСТОЛ ФОМА. ЧИ ВІДЧУВАЄТЕ, З ЯКОЮ СИЛОЮ ВХОПИВСЯ ВІН ЗА ГОСПОДА І ЯК МІЦНО ТРИМАЄ ЙОГО? НЕ МІЦНІШЕ ТРИМАЄ ПОТОПЕЛЬНИК ДОСКУ, НА ЯКІЙ ВІН СПОДІВАЮТЬСЯ БУТИ ВРЯТОВАНИМ ВІД УТОПЛЕННЯ.
ДОДАМО, ЩО ХТО НЕМАЄ ТАКИМ ГОСПОДА ДЛЯ СЕБЕ І СЕБЕ У ВІДНОШЕННІ ДО ГОСПОДА, ТОЙ ЩЕ НЕ ВІРУЄ У ГОСПОДА, ЯК НАЛЕЖИТЬ. МИ ГОВОРИМО: “ГОСПОДЬ СПАСИТЕЛЬ”, РОЗУМІЮЧИ, ЩО ВІН – СПАСИТЕЛЬ УСІХ, А ЦЕЙ ГОВОРИТЬ: “ГОСПОДЬ СПАСИТЕЛЬ МІЙ”.
ХТО ГОВОРИТЬ: “МІЙ СПАСИТЕЛЬ”, ТОЙ ВІДЧУВАЄ СВОЄ СПАСІННЯ, ЩО ВИХОДИТЬ ВІД НЬОГО. ВІДЧУТТЯ СПАСІННЯ ПОДІБНЕ ВІДЧУТТЮ ЗГУБИ, З ЯКОЇ ВИТЯГНУВ СПАСЕННОГО СПАСАЮЧИЙ. ПОЧУТТЯ ЗГУБИ ЖИТТЄЛЮБНОЇ ЗА СВОЄЮ ПРИРОДОЮ ЛЮДИНИ, ЯКА ЗНАЄ, ЩО НЕ МОЖЕ ВОНА САМА СЕБЕ ВРЯТУВАТИ, ЗМУШУЄ ШУКАТИ СПАСИТЕЛЯ. КОЛИ ЗНАЙДЕ ЙОГО І ВІДЧУЄ СИЛУ СПАСІННЯ, ЯКА ВИХОДИТЬ ВІД НЬОГО, ХАПАЄТЬСЯ ЗА НЬОГО МІЦНО ТА ВІДІРВАТИСЯ ВІД НЬОГО НЕ ЗАХОЧЕ ХОЧА БИ ПОЗБАВЛЯЛИ ЙОГО ЗА ТЕ САМОГО ЖИТТЯ.
ТАКОГО РОДУ ПОДІЇ У ДУХОВНОМУ ЖИТТІ ХРИСТИЯНИНА НЕ УЯВЛЯЮТЬСЯ ТІЛЬКИ РОЗУМОМ, А ПЕРЕЖИВАЮТЬСЯ САМОЮ СПРАВОЮ. ПОТІМ, ЯК ВІРА ЙОГО, ТАК З З’ЄДНАННЯ З ХРИСТОМ, СТАЮТЬСЯ МІЦНИМИ, ЯК ЖИТТЯ ТА СМЕРТЬ. ТАКИЙ ТІЛЬКИ ЩИРО КАЖЕ: “ХТО МЕНЕ РОЗЛУЧИТЬ!”
