| Седмиця 27-а після П’ятидесятниці. Глас 1. Різдвяний піст. |
 Дозволяється риба.
|
Віддання свята Введення у храм Пресвятої Богородиці. 
Сщмчч. Климента
, папи Римського (101), і Петра, архієп. Александрійського (311).
Прп. Петра мовчальника Галатійського (бл. 429).
Прмц. Магдалини (1931). Сщмчч. Серафима, архієп. Смоленського, Григорія, Іоанна, Василія, Косми, Іоанна, Симеона, Іларіона, Ярослава, Олександра, Іоанна, Віктора, Андрія, Варлаама пресвітерів і мч. Павла (1937). Мч. Миколая (1938).
Євангельські Читання
1 Тим., 286 зач., V, 11-21. Лк., 87 зач., XVII, 26-37. Богородиці (під зачало): Евр., 320 зач., IX, 1-7. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28. Сщмчч.: Флп., 246 зач., III, 20 – IV, 3. Мф., 11 зач., V, 14-19.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ХТО СТАНЕ ЗБЕРІГАТИ ДУШУ СВОЮ, ТОЙ ЗАГУБИТЬ ЇЇ; А ХТО ЗАГУБИТЬ ЇЇ, ТОЙ ОЖИВИТЬ ЇЇ”. ТРЕБА РОЗУМІТИ ЦЕ ТАК: ЗБЕРІГАТИ ДУШУ СВОЮ ОЗНАЧАЄ ЖАЛІТИ СЕБЕ; А ГУБИТИ ДУШУ – НЕ ЖАЛІТИ СЕБЕ; ТРЕБА ТІЛЬКИ МАТИ НА УВАЗІ, ЩО НА ШЛЯХУ ЗАПОВІДЕЙ ГОСПОДНІХ АБО В ПРАЦІ ДЛЯ ГОСПОДА.
І ВИЙДЕ ТАК: ХТО ПРАЦЮЄ ГОСПОДУ У ВИКОНАННІ ЙОГО ЗАПОВІДЕЙ, НЕ ШКОДУЮЧИ СЕБЕ, ТОЙ СПАСЕТЬСЯ; А ХТО ЖАЛІЄ СЕБЕ, ТОЙ ЗАГИНЕ. СТАНЬ ЖАЛІТИ СЕБЕ, НЕОДМІННО ВИЯВИШСЯ ПОРУШНИКОМ ЗАПОВІДЕЙ І, ВІДПОВІДНО, РАБОМ, ЯКИЙ НІЧОГО НЕ ВАРТИЙ; А ТАКОМУ РАБОВІ ЯКИЙ МОЖЕ БУТИ ВИРОК? “НЕГІДНОГО РАБА ВИКИНЬТЕ У ПІТЬМУ ЗОВНІШНЮ: ТАМ БУДЕ ПЛАЧ ТА СКРЕГІТ ЗУБІВ”.
ПОТРУДІТЬСЯ ПОСПОСТЕРІГАТИ ЗА СОБОЮ ХОЧА Б ПРОТЯГОМ ОДНОГО ДНЯ, І ПОБАЧИТЕ, ЩО САМОЖАЛІННЯ ВИКРИВЛЮЄ ВСІ СПРАВИ НАШІ ТА ВІДБИВАЄ ОХОТУ РОБИТИ ЇХ. БЕЗ ПРАЦІ ТА ЗУСИЛЬ НІЧОГО НЕ ЗРОБИШ; А ЗМУСИТИ СЕБЕ ЖАЛЬ, – ОСЬ І ЗУПИНКА. Є СПРАВИ, ЯКІ ХОЧЕШ ЧИ НІ, А РОБИТИ ТРЕБА. ТАКІ СПРАВИ ВИКОНУЮТЬСЯ НЕ ВІДСТУПАЮЧИ, ХОЧА І ВАЖКУВАТО. АЛЕ ТУТ САМОЖАЛІННЯ ПЕРЕМАГАЄТЬСЯ САМОЖАЛІННЯМ. НЕ СТАНЕШ РОБИТИ – ЇСТИ НІЧОГО НЕ БУДЕ.
А ОСКІЛЬКИ СПРАВИ ЗАПОВІДЕЙ НЕ ТАКОГО РОДУ, ТО ПРИ САМОЖАЛІННІ ВОНИ ЗАВЖДИ ВІДПУСКАЮТЬСЯ. І ПОТУРАТИ НА ПОГАНІ СПРАВИ ТЕЖ МОЖНА ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ САМОЖАЛІННЯ. ШКОДА СОБІ ВІДМОВИТИ У ТОМУ, ЧОГО ЗАХОТІЛОСЯ – БАЖАНЕ І ВИКОНУЄТЬСЯ; І ВОНО ЧИ ПРЯМО Є ГРІШНИМ, АБО Ж ВЕДЕ ДО ГРІХА. ТАК, ТОЙ, ХТО ЖАЛІЄ СЕБЕ ЗАВЖДИ, ЩО ПОТРІБНО, ТОГО НЕ РОБИТЬ, А ЩО НЕ ПОТРІБНО, У ТОМУ СОБІ ПОТУРАЄ, І ВИХОДИТЬ НІКУДИ НЕ ГОДИТЬСЯ. ЯКЕ Ж ТУТ СПАСІННЯ?
