За словами Предстоятеля, всі свята на честь Пресвятої Богородиці є святами великої молитви, “тому що Матір Божа є плодом великої молитви” і Своє життя проводила в молитві.
“Пресвята Діва Марія сама любила молитву, – наголосив Архіпастир. – Вона любила в молитві спілкуватися з Богом, Вона любила читати Священне Письмо, яке відкривало таємницю світотворення, таємницю Промислу Божого про людину, таємницю спокутування людства. Вона більшість часу Свого перебування в Єрусалимі провела саме у святая святих. Там Вона молилася, вела бесіди з Архангелом Гавриїлом, який був Її Ангелом-охоронцем, там Вона приготувала Себе до того, щоб стати Вмістилищем Невмістимого Бога”.
Його Блаженство нагадав священну подію Введення Пресвятої Діви Марії в храм Господній та пояснив її значущість для нас.
Як зазначив Блаженніший владика, по-перше, ця історія навчає нас тому, “наскільки Бог любить, коли людина молиться довго, терпеливо і смиренно”. Водночас він спростував твердження деяких людей, які помилково вважають сильною молитву ту, що одразу була почута Господом.
“Це не сильна молитва, – заперечив Архіпастир. – Сильна молитва, яка приносить великі плоди, – це довга молитва, терпелива, смиренна молитва. Така молитва є сильною, тому що приносить великі і дуже важливі для людини плоди”.
По-друге, на переконання Предстоятеля, історія Введення в храм Богородиці свідчить нам про те велике значення храму Божого для людини, адже “церковне спілкування робить нашу молитву сильною”.
“Храм є училищем благочестя, де людина вчиться щасливо жити, храм є “лічебницею”, де людина отримує зцілення ран, якими вона вражена внаслідок гріха, храм є тим місцем, де людина має особливе спілкування з Богом, де людині відкривається Небо. Тому дуже важливо, щоб люди мали церковне спілкування, яке робить нашу молитву сильною. Якщо одна людина волає до Бога, це один “глас”, коли багато людей збираються в ім’я Боже та волають до Неба, – ця молитва стає ще сильнішою”, – резюмував Блаженніший Митрополит Онуфрій та закликав любити довгу, терпеливу і смиренну молитву.