Утр. – Мф., 2 зач., I, 18-25. Літ. – Гал., 209 зач., IV, 4-7. Мф., 3 зач., II, 1-12.
Литургія св. оанна Златоуста.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Слава Тобі, Господи! І ще дочекалися ми світлих днів Різдва Христового: повеселимося ж тепер та порадіємо. Св. Церква спеціально для того, щоб піднести наші веселощі у ці дні, запровадила перед ними піст. При всьому цьому вона ніяк не хоче, щоб ми віддавалися втіхам тільки почуттів та лише задоволенням тілесним.
Здавна, назвавши ці дні святками, вимагалося, щоб самі веселощі наші протягом цього часу були святими, як і вони святі. А щоб не забувся хтось, хто веселиться, вона вклала в уста нас коротку пісню у славу Христа, що народився, якою приводить до тями плоть та піднімає дух, вказуючи йому гідні днів цих заняття: “Христос народився – славте” й інші. Славте ж Христа, і славте так, щоб цим славослів’ям насолодилася душа та серце, і тим заглушився поклик до всякої дурної справи та заняття, що обіцяють яку-небудь втіху. Славте Христа: це не те, що складайте довгі хвалебні пісні Христу, ні; але якщо, думаючи або слухаючи про різдво Христа Спасителя, ви мимоволі з глибини душі промовите: слава Тобі, Господи, що народився Христос! – цього буде достатньо; це буде тиха пісня серця, яка пройде серце та ввійде до Самого Бога.
Відтворіть трохи ясніше те, що створено для нас Господом – і ви побачите, як природно нині нам таке звернення.
Освятіть світле свято святими справами, заняттями та розвагами, щоб всі, дивлячись на нас, сказали: у них святки, а не буйні якісь ігри нечестивців та розпусників, які не знають Бога.