Свт. Амфілохія, єп. Іконійського (після 394). Свт. Григорія, єп. Акрагантійського (VI–VII).
Сщмч. Сисинія, єп. Кізіцького (III). Мч. Феодора Антіохійського (IV). Прп. Колумбана, ігумена Люксейського (615). Блгв. вел. кн. Олександра Невського, в схимі Олексія (1263). Свт. Митрофана, єп. Воронезького, в схимі Макарія (1703). Сщмч. Олександра пресвітера (1921). Прмч. Серафима (1931); св. Іоанна спов. (1932); сщмч. Єлеазара пресвітера і мч. Олександра (1937).
Євангельські Читання
Утр. – Блгв. кн.: Мф., 43 зач., XI, 27-30. Літ. – 1 Тим., 279 зач., I, 8-14. Лк., 87 зач., XVII, 26-37. Свт. (під зачало): Євр., 318 зач., VII, 26 – VIII, 2. Лк., 24 зач., VI, 17-23. Блгв. кн.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Мф., 43 зач., XI, 27-30.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ХТО СТАНЕ ЗБЕРІГАТИ ДУШУ СВОЮ, ТОЙ ЗАГУБИТЬ ЇЇ; А ХТО ЗАГУБИТЬ ЇЇ, ТОЙ ОЖИВИТЬ ЇЇ”. ТРЕБА РОЗУМІТИ ЦЕ ТАК: ЗБЕРІГАТИ ДУШУ СВОЮ ОЗНАЧАЄ ЖАЛІТИ СЕБЕ; А ГУБИТИ ДУШУ – НЕ ЖАЛІТИ СЕБЕ; ТРЕБА ТІЛЬКИ МАТИ НА УВАЗІ, ЩО НА ШЛЯХУ ЗАПОВІДЕЙ ГОСПОДНІХ АБО В ПРАЦІ ДЛЯ ГОСПОДА.
І ВИЙДЕ ТАК: ХТО ПРАЦЮЄ ГОСПОДУ У ВИКОНАННІ ЙОГО ЗАПОВІДЕЙ, НЕ ШКОДУЮЧИ СЕБЕ, ТОЙ СПАСЕТЬСЯ; А ХТО ЖАЛІЄ СЕБЕ, ТОЙ ЗАГИНЕ. СТАНЬ ЖАЛІТИ СЕБЕ, НЕОДМІННО ВИЯВИШСЯ ПОРУШНИКОМ ЗАПОВІДЕЙ І, ВІДПОВІДНО, РАБОМ, ЯКИЙ НІЧОГО НЕ ВАРТИЙ; А ТАКОМУ РАБОВІ ЯКИЙ МОЖЕ БУТИ ВИРОК? “НЕГІДНОГО РАБА ВИКИНЬТЕ У ПІТЬМУ ЗОВНІШНЮ: ТАМ БУДЕ ПЛАЧ ТА СКРЕГІТ ЗУБІВ”.
ПОТРУДІТЬСЯ ПОСПОСТЕРІГАТИ ЗА СОБОЮ ХОЧА Б ПРОТЯГОМ ОДНОГО ДНЯ, І ПОБАЧИТЕ, ЩО САМОЖАЛІННЯ ВИКРИВЛЮЄ ВСІ СПРАВИ НАШІ ТА ВІДБИВАЄ ОХОТУ РОБИТИ ЇХ. БЕЗ ПРАЦІ ТА ЗУСИЛЬ НІЧОГО НЕ ЗРОБИШ; А ЗМУСИТИ СЕБЕ ЖАЛЬ, – ОСЬ І ЗУПИНКА. Є СПРАВИ, ЯКІ ХОЧЕШ ЧИ НІ, А РОБИТИ ТРЕБА. ТАКІ СПРАВИ ВИКОНУЮТЬСЯ, НЕ ВІДСТУПАЮЧИ, ХОЧА І ВАЖКУВАТО. АЛЕ ТУТ САМОЖАЛІННЯ ПЕРЕМАГАЄТЬСЯ САМОЖАЛІННЯМ. НЕ СТАНЕШ РОБИТИ – ЇСТИ НІЧОГО НЕ БУДЕ.
А ОСКІЛЬКИ СПРАВИ ЗАПОВІДЕЙ НЕ ТАКОГО РОДУ, ТО ПРИ САМОЖАЛІННІ ВОНИ ЗАВЖДИ ВІДПУСКАЮТЬСЯ. І ПОТУРАТИ НА ПОГАНІ СПРАВИ ТЕЖ МОЖНА ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ САМОЖАЛІННЯ. ШКОДА СОБІ ВІДМОВИТИ У ТОМУ, ЧОГО ЗАХОТІЛОСЯ – БАЖАНЕ І ВИКОНУЄТЬСЯ; І ВОНО ЧИ ПРЯМО Є ГРІШНИМ, АБО Ж ВЕДЕ ДО ГРІХА. ТАК, ТОЙ, ХТО ЖАЛІЄ СЕБЕ ЗАВЖДИ, ЩО ПОТРІБНО, ТОГО НЕ РОБИТЬ, А ЩО НЕ ПОТРІБНО, У ТОМУ СОБІ ПОТУРАЄ, І ВИХОДИТЬ НІКУДИ НЕ ГОДИТЬСЯ. ЯКЕ Ж ТУТ СПАСІННЯ?
