Козельщанської ікони Божої Матері (1881).
Прп. Тимофія в Символах (795). Свт. Євстафія, архієп. Антіохійського (337). Свт. Георгія, єп. Амастридського (802–811). Сщмчч. Олександра Віслянського, Даниїла Алфьорова і Григорія Хлєбунова пресвітерів (1930); сщмчч. Константина П’ятикрестовського пресвітера, Павла Широкогорова диякона (1938); мц. Ольги Кошельової (1939).
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: 1 Ін. 3:11-20 (зач. 72). Єв.: Мк. 14:10-42 (зач. 64).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Святий Петро з таким натхненням запевняв, що не відречеться Господа; а коли дійшло до діла, відрікся від Нього, та ще й тричі. Така неміч наша! Не будь же самовпевнений і, коли входиш у середовище ворогів, на Господа поклади всю надію перемогти їх. Для того і попущене було таке падіння і настільки високій людині, щоб після того ніхто вже не насмілювався сам собою виконати щось добре чи перемогти якогось ворога, внутрішнього чи зовнішнього. Однак, надіятись на Господа надійся, та і своїх рук не опускай.
Допомога від Господа приходить на наші зусилля і, поєднуючись з ними, робить їх потужними. Якщо немає цих зусиль, нема на що зійти допомозі Божій, вони і не прийде. Але знову ж, якщо буде в тобі самовпевненість і, як наслідок, відсутність потреби допомоги і пошуку її – вона також не прийде. Як їй прийти туди, де вона вважається зайвою?! І прийняти її в такому випадку нічому. Приймається вона серцем. І серцем відкривається для прийняття почуття необхідності. Так те й інше потрібне. Боже, поможи! але і сам ти не лежи.
