Cедмиця 14 після П’ятидесятниці. Посту немає.
Мчч. Агафоника, Зотика, Феопрепія (Боголєпа), Акиндина, Северіана та інших (305–311). Сщмч. Афанасія єп. (270–275), прп. Анфуси (близько 298) і слуг її, мчч. Харисима та Неофіта (270–275). Мц. Євлалії діви (близько 303). Свт. Луки, єп. Білгородського (близько 1090). Прп. Ісаакія Оптинського (1894). Сщмчч. Макарія (Гнєвушева), єп. Вяземського, Іоанна Бояршинова та Олексія Наумова пресвітерів (1918); сщмчч. Феодора (Смирнова), єп. Пензенського, і з ним Василія Смирнова і Гавриїла Архангельського пресвітерів (1937); сщмчч. Іоанна (Троянського), єп. Великолукського, Олексія (Орлова), архієп. Омського, Олександра Ратьковського, Михаїла Люберцева і Феодора Маляровського пресвітерів, прмчч. Іларіона (Цурікова), Іоанна (Лаби) та Ієрофея (Глазкова) (1937). Сщмчч. Адріана Вожакова і Димитрія Сурмелі пресвітерів (1937). Сщмч. Горазда, єп. Чеського і Мораво-Сілезького (1942) (Серб.). Грузинської ікони Божої Матері (1650).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Вдихнув Бог дух життя, і стала людина за образом Божим. Те саме і у відродженні: дуновінням Духа Божого, який невідомо звідки і як приходить, закладаються початки нового життя і відновлюється образ. Це – точка відліку; звідси починається праця піднесення образу до досконалої подоби. Відроджений за образом Того, Хто створив, Господнім Духом преображається від слави до слави, але не без нас; наша праця і старання, а творить і відроджкє подих Духа Божого, Який невідомо звідки. Ось ідеал і спосіб здійснення в собі образу і подоби Божої! А скільки пишуть і тлумачать про виховання!
Тим часом, у слові Божому все воно визначено кількома словами. Візьмися тільки здійснити приписане, і виховання саме собою піде успішно до мети. Це Божий шлях; але він не виключає шляхів людських, навпаки, дає їм напрямок і вінчає успіх. Коли ж залишається одне людське, тоді виховання зазвичай буває недостатнім, зі збитком, а нерідко і зовсім викривляє тих, кого виховують; потім далі й життя все йде криво. Де множаться криво виховані, там і все суспільство дедалі більше починає кривитися, і в житті, і в поглядах своїх. Кінець – загальне викривлення: хто гне в один бік, хто в інший.
